Коли усунення дефектів зубних рядів можливе без імплантації.

     Дефекти зубних рядів – часта проблема, з якою пацієнти звертаються до стоматолога. Усунення дефектів зубних рядів має бути своєчасним, тобто за перших ознак, у дитячому віці. Це дасть можливість мати гарну посмішку, а також позбавить пацієнта можливих комплексів з приводу його зубів. Таким пацієнтам показано ортодонтичне обстеження, яке визначить потребу в дентальній імплантації. У яких випадках усунення дефекту зубних рядів можливе без імплантації? Які обстеження провести, щоб зрозуміти, що імплантація не потрібна?

Чому важливо вчасно усувати дефекти зубів?

      Звичайна ортодонтична підготовка проводиться за бажанням пацієнта, якщо крім дефектів зубних рядів у пацієнта є зубно-щелепна аномалія або деформації, що виникли внаслідок несвоєчасного виправлення дефектів зубних рядів, особливо дефектів, що виникли під час зростання щелеп у дитячому віці.

     В основному дефекти зубних рядів вимагають відновлення для естетичної посмішки, нормального жування та запобігання виникненню зубних деформацій. Якщо дефект зубного ряду не відновлюється, то через вертикальний дрейф зміщуватиметься по вертикалі антагоністи, а в результаті дистального і мезіального дрейфу - зуби, які знаходяться поруч з дефектом, зміщуватимуться, ротуватимуться і нахилятимуться у бік дефекту. Ці феномени були сформовані в процесі еволюції саме для компенсації стирання та втрати зубів.

Пацієнти, які звертаються за медичною допомогою, роблять це не завжди своєчасно, тому дефекти зубних рядів дуже часто ускладнені зубно-щелепними деформаціями та аномаліями. Тому для правильного планування реабілітації зубно-щелепного апарату потрібно провести обстеження кожного пацієнта ортодонтом.

Про що йдеться? Справа в тому, що дефекти зубних рядів провокують зубно-щелепні деформації. Тому виправлення таких деформацій – необхідний етап лікування. Якщо деформація незначна, то можливе прошліфування антагоністів та деяка зміна форми протетичної конструкції для компенсації інших форм деформацій - медіальний та дентальний зсув зубів, які поєднують дефект зубного ряду, ротування та нахил їх.

Коли виправлення дефектів зубних рядів можливе без імплантації?

     Якщо у пацієнта присутні зубно-щелепна аномалія та дефект зубного ряду, то місце в зубній дузі, яке виникло внаслідок відсутності зуба (видалення або адентію), може бути використане для ортодонтичного переміщення окремих зубів у сегментах зубних рядів з дефіцитом місця. Але іноді детальне планування ортодонтичного лікування може виявити відсутність потреби в дентальній імплантації.

     Так, шановні колеги, не всі дефекти зубних рядів мають бути відновлені дентальними імплантатами. У випадках дефіциту місця для окремих зубів, тобто за наявності зубнощелепної аномалії, місце в зубній дузі, сформоване від дефекту зубного ряду, використовується для вирівнювання зубів. Така ортодонтична «підготовка» може іноді залишити імплантолог без роботи. Адже не варто забувати про відповідальність перед пацієнтом, у тому числі юридичну. Чи правильно зробить фахівець, якщо не запропонує ортодонтію у таких випадках?

     Водночас імплантолог та ортодонт напрацьовують варіанти плану лікування для кожного окремого клінічного випадку, який ускладнений зубно-щелепною аномалією або деформацією.

Алгоритм обстеження пацієнтів із проблемами зубного ряду

     На клінічному прийомі проводиться повне імплантологічне та ортодонтичне дослідження зубного ряду. Воно включає аналіз товщини та висоти альвеолярного гребеня, товщини ясна та кортикальних пластинок, висоти альвеолярного відростка, наявність періодонтитів, відстань від синуса або мандибулярного відростка.

     Обстеження кожного пацієнта має складатися з огляду особи та лицьових ознак аномалій, внутрішньоротових ознак, дослідження функцій ротової порожнини, проведення кандилярних проб, аналіз КДМ, ОПТГ та ТРГ. На підставі цих даних ставиться діагноз.

Є випадки, коли ортодонт здатний покращити умови для імплантації:

• Переміщення окремих зубів уздовж альвеолярного відростка для відновлення його товщини.
• Ортодонтична екструзія уламків коренів або зубів, що підлягають видаленню, для збереження кістки.
• Класичною є інтрузія антагонуючих зубів, які змістилися на місце дефекту внаслідок вертикального дрейфу.
• Відновлення товщини кістки над синусом і над нижньощелепним нервом шляхом дисталізації медіально розташованих зубів.

     Таким чином, не варто поспішати пропонувати пацієнтові дентальну імплантацію, адже його клінічний випадок може виявитися не таким безнадійним.