Вульвовагініти є однією з найчастіших причин звернень пацієнток у жіночі консультації та гінекологічні стаціонари. Незважаючи на те, що ця патологія не несе безпосередньої загрози здоров'ю, вона може бути причиною виникнення запальних захворювань, підвищувати ризик внутрішньоутробних інфекцій, суттєво погіршувати якість життя.
Дізнайтеся у статті на estet-portal.com які сучасні підходи виділяють до дослідження мікробіома жіночих статевих шляхів, а також менеджмент лікування пацієнток з вульвовагінітом, включаючи грибкову етіологію.
- Ключові фактори порушення мікробіома піхви
- Причини виникнення вульвовагінального кандидозу
- Підходи до лікування вульвовагінального кандидоза
Ключові фактори порушення мікробіома піхви
Відомо, що нормальний біоценоз піхви − це механізм природного захисту від заселення піхви умовно-патогенною мікрофлорою. Склад мікробної флори піхви може змінюватися не тільки залежно від циклу, але і від режиму дня, тому первинну природу встановити часто буває досить складно.
Читайте нас у Instagram!
Зазвичай основу мікробіома складають лактобактерії, які мають захисну дію, зокрема перешкоджають зростанню умовно-патогенної флори піхви. На мікробіом можуть впливати як екзогенні, і ендогенні тригерні чинники. У свою чергу, порушення мікробіома може призвести до розвитку дисбіозу піхви.
Бактеріальний вагіноз: сучасні дані щодо причин захворювання
Порушення нормального мікробіома піхви є ключовим патогенетичним механізмом розвитку як неспецифічного вагініту, так і бактеріального вагінозу. Відмінною рисою цих двох нозологічних форм − це клінічні ознаки запалення при вульвовагінітахі їх відсутність прі бактеріальний вагіноз (облігатними маркерами є Atopoblum vaginae і Gardnerella vaginalis).
Причини виникнення вульвовагінального кандидозу
Вульвовагінальний кандидоз − інфекційне ураження слизової оболонки вульви та піхви, спричинене грибами роду Candida (у 90% Candida albicans, у 10% – інші види грибів). Зазвичай 75% жінок переносять як мінімум один епізод неускладненого вульвовагінального кандидозу в той чи інший період свого життя.
Сучасні підходи до профілактики передчасних пологів
Причини виникнення цього захворювання є різними:
- стрес;
- генетична схильність;
- дефіцит цинку;
- анемія тощо.
Ускладнений вульвовагінальний кандидоз може виникати при рецидиві захворювання, важких формах патології, інфікуванні Candida non-albicans, а також при супутніх захворюваннях (некомпенсованому цукровому діабеті, імуносупресії тощо).
При діагностиці вульвовагінального кандидозу обов'язково слід враховувати скарги пацієнта та клінічну картину захворювання, необхідно виявити фонову та супутню патологію.
Кольпоскопіяне має певного значення для встановлення діагнозу, але може бути додатковим методом для скринінгу щодо інших патологій. Хронічний рецидивуючий кандидоз геніталій обов'язково вимагає є видової ідентифікації збудника, проведення фазово-контрастної мікроскопії.
Підходи до лікування вульвовагінального кандидозу
Згідно з міжнародними рекомендаціями, золотим стандартом лікування вульвовагінального кандидозу є застосування флуконазолу в дозі 150 мг одноразово або ітраконазолу 200 мг 2 рази на добу в протягом дня. Рекомендовані також препарати для інтравагінального введення(клотримазол, міконазол, еконазол).
При виборі препарату перевагу необхідно надавати засобам:
- з широким спектром антимікробної дії, які не пригнічують нормальну фізіологічну мікрофлору піхви;
- ефективні та безпечні;
- з комплексною дією.
Цим вимогам відповідає комбінований препарат ципрофлоксацин + орнідазол, який впливає на:
- грамнегативні та грампозитивні аеробні бактерії;
- анаеробні бактерії;
- протозойні інфекції;
- внутрішньоклітинні збудники;
- має бактерицидну дію.
Інфекції сечостатевих шляхів під час вагітності: доказова медицина
Ускладнений вульвовагінальний кандидоз, який викликається Candida non-albicansі є рецидивуючим (більше 4 разів на рік), супроводжується вираженими симптомами кандидозу з островоспалительной еритемою, набряком, виразками, тріщинами слизових оболонок та шкіри періанальної області.
Найчастіше спостерігається у хворих, які мають фактори ризику розвитку даної патології, що супроводжуються пригніченням імунної реактивності організму (цукровий діабет, використання цитостатиків, глюкокортикостероїдів та ін.).
Ще більше корисної інформації на нашому YouTube-каналі:
Поділіться:
Додати коментар