Инъекционная ринопластика: техника коррекции носа филлерами ГК

Багато пацієнтів, які не задоволені формою свого носа, віддають перевагу нехірургічним методам корекції. І доступні на ринку філери дозволяють ефективно усунути недоліки в цій галузі. Відсутність надрізів, анестезії та реабілітаційного періоду роблять ін'єкційну ринопластику привабливим варіантом для всіх бажаючих виправити форму носа.

Проте для отримання найкращих результатів після ін'єкційної ринопластики необхідно правильно підбирати пацієнтів, а також дотримуватись певних правил роботи з цією зоною, щоб уникнути виникнення небезпечних ускладнень, таких як втрата зору. Про це розповідає доктор Стівен Хоппінг (Steven Hopping).

Корекція носа філерами: ідеальні кандидати

Не всім пацієнтам показано ін'єкційну ринопластику. Ця процедура не призначена для:

•    зменшення розмірів носа;

•    підтяжки «обвислого» кінчика носа;

•    корекції «носу картоплею»;

•    усунення проблем із носовим диханням.

Читайте нас у Instagram!

Можливості корекції носа філерами:

•    вирівнювання носа;

•    заповнення поглиблень;

•    усунення асиметрії;

•    незначне підняття перенісся та кінчика носа.

Правильний підбір пацієнтів та їх належне інформування про процедуру – важлива умова для отримання добрих результатів корекції.

Кращими кандидатами для даної процедури є пацієнти з незначними дефектами носа, такими як поглиблення, асиметрія, невеликі горбинки або западинки на спинці носа. Найчастішим показанням та популярним запитом у контексті ін'єкційної ринопластики є корекція спинки носа. Редукційна ринопластика філерами не виконується.

Правильний підбір пацієнтів та їх належне інформування про процедуру – важлива умова для отримання добрих результатів корекції.

Які препарати використовуються для ін'єкційної ринопластики

Згідно з Wang і Friedman, двома філерами, що найбільш часто використовуються для корекції носа, є препарати на основі гіалуронової кислоти і гідроксиапатиту кальцію. Автор рекомендує застосовувати філери ГК для корекції носа.

My default image

Мал. 1: (А) до та (В) через три місяці після ін'єкційної ринопластики (введено 1 см3 філера на основі ГК)

Для повторних процедур можна використовувати філери більшої щільності на основі поперечно зшитої ГК , гідроксиапатиту, ПММА і навіть жиру Пацієнта слід попередити, що результати, отримані після застосування деяких із вищезгаданих продуктів, є незворотними. Перед введенням ПММА з бичачим колагеном також необхідно провести пробу шкіри.

My default image

Мал. 2: (А) до та (В) після ін'єкційної ринопластики для корекції викривленої перегородки носа із застосуванням 1 см3 філера ПММА з бичачим колагеном

Як зазначили Johnson і Kontis, правильною площиною для ін'єкції філера є глибокий жировий шар, розташований над перихондрією та окістя. Вводити препарат рекомендується поступово та невеликими болюсами. Зазначена площина характеризується мінімальним кровообігом та розташована глибоко по відношенню до SMAS.

Читайте також: Трьохточкова нехірургічна ринопластика: техніка проведення та результати

>

Проведення процедури корекції носа філерами ГК

Перед ін'єктуванням необхідно ретельно обробити область носа повідон-йодом. Для запобігання інфікуванню необхідно застосовувати стерильну техніку. Профілактичний курс антибіотиків не потрібний.
Автор рекомендує виконувати корекцію канюлів 25 калібру та вводити її через прокол, зроблений голкою 25 калібру. Найчастіше для знеболювання місця ін'єкції можна використовувати невелику кількість 1% лідокаїну, розведеного адреналіном у пропорції 1:100 000.

Канюлю слід ввести до необхідного рівня, наприклад, міжбров'я у разі аугментації спинки носа. Препарат вводиться із мінімальним зусиллям у міру вилучення канюлі (ретроградна техніка). Автор також рекомендує практикуючим фахівцям натискати на зону розташування кутових судин вільною рукою з метою запобігання ретроградному потоку препарату до судин сітківки у разі внутрішньосудинного введення філера (Мал. 4).

My default image

Мал. 3: до (А) та після (В) ін'єкційної ринопластики з метою підйому спинки носа. Раніше пацієнтці проводили три ринопластики

Для оцінки результатів пацієнт приходить на повторний прийом через 6-8 тижнів. При необхідності результати можна підкоригувати (це потрібно приблизно 50% випадків).

Читайте також: Ін'єкційна пластика носа: важливі правила успіху, яких слід дотримуватись

Пацієнтів необхідно попередити, що філери не забезпечують постійних результатів, і тому необхідно буде періодично проводити повторні процедури корекції.

My default image

Мал. 4: натискання пальцями на кутові судини під час ін'єкційної корекції носа з метою запобігання ретроградній емболії

Можливі ускладнення ін'єкційної ринопластики та їх запобігання

Ускладнення, які можуть виникнути внаслідок ін'єкційної ринопластики, ділять на три групи:

  1. Естетичні ускладнення, які можна мінімізувати шляхом правильного підбору пацієнтів.
  2. Васкулярні ускладнення (оклюзія може виникнути в результаті введення продукту безпосередньо в просвіт судин або їх зовнішньої компресії).

My default image

Як правило, внутрішньосудинне введення філера супроводжується негайним зблідненням оточуючих тканин. У такому разі необхідно припинити ін'єктування та ввести 300 одиниць гіалуронідази в уражену ділянку. Якщо покращення не настає протягом п'яти хвилин, слід повторно ввести 300 одиниць гіалуронідази.

Теплі компреси, нірогліцеринова паста та аспірин для системного застосування також входять до списку рекомендованих заходів при виникненні таких ускладнень.

Читайте також: Безпечне введення філерів: як запобігти можливим ускладненням

Втрата зору в результаті інтраваскулярних ін'єкцій філера – рідкісне, але дуже серйозне ускладнення, у разі виникнення якого рекомендується негайне введення гіалуронідази та консультація офтальмолога.

Кожен практикуючий фахівець повинен мати набір для надання першої допомоги при ускладненнях філерів: гіалуронідазу (600 од.), аспірин та нітрогліцеринову пасту.

3. Інфекційні ускладнення у багатьох випадках виникають унаслідок пошкодження судин та некрозу тканин. Стерильна техніка дозволяє мінімізувати ризик інфекцій.

Застосування стерильної техніки, знання анатомії оброблюваної зони, правильна техніка введення та негайна реакція лікаря при виникненні ускладнень дозволяють знизити ризик або мінімізувати неприємні наслідки ускладнень після введення філерів.

За матеріалами журналу Prime

Додати коментар

captcha

ОновитиОновити