За новими даними Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), приблизно 325 млн людей у світі живуть із хронічною інфекцією, спричиненою вірусом гепатиту. Враховуючи, що в 90% випадків вірусний гепатит А протікає в безжовтяничній формі, складно уявити, наскільки реальні показники перевищують офіційні цифри. Високий рівень захворюваності на гепатит А пов'язаний, в першу чергу, з поганим станом системи водопостачання та каналізаційних споруд. >
У цій статті на estet-portal.com буде викладено сучасні підходи до діагностики, лікування та профілактики вірусного гепатиту А, які відповідають міжнародним рекомендаціям та принципам доказової медицини.
- Механізм передачі та шляхи поширення вірусного гепатиту А
- Вірусний гепатит А: наскільки актуальною є ця проблема
- Вірусний гепатит А: сучасні підходи до діагностики захворювання
- Лікування вірусного гепатиту А: уникаємо неаргументованої терапії
- Профілактика гепатиту А: неспецифічнізаходи та вакцинація
Механізм передачі та шляхи поширення вірусного гепатиту А
Головним механізмом передачі вірусного гепатиту А є фекально-оральний, зокрема водний шлях. Роль харчового та контактно-побутового шляху у поширенні інфекції є спірною, оскільки зараження відбувається тільки при попаданні великої кількості вірусів в організм людини.
І хоча дані шляхи передачі вірусного гепатиту А теоретично можливі, важко уявити, як це можливо здійснити на практиці з їжею, і тим паче – з брудними руками. Відповідно, і стара назва захворювання – ndash; «хвороба брудних рук», певною мірою не відображає справжнього шляху передачі гепатиту А. Інша справа – вода. Концентрація інфекційного агента в неочищеній воді, як правило, висока та достатня для того, щоб спричинити розвиток інфекції.
Читайте нас у Telegram!
Очевидно, чому вірусний гепатит А найчастіше реєструється саме в сільській місцевості, де стан води, що вживається населенням без необхідної обробки, у більшості випадків виявляє бажати кращого.
Вірусний гепатит А: наскільки актуальною є ця проблема
Актуальність проблеми вірусного гепатиту А пов'язана не лише з поганим рівнем санітарно-гігієнічного стану у країні. Існує ще одна, не менш важлива проблема. На сьогоднішній день етіотропного лікування вірусного гепатиту А немає. Тим не менш, як серед пацієнтів, так і деяких лікарів широкою популярністю користуються «препарати, що захищають печінку», але не мають необхідної доведеної бази.
Якщо лікування не показано – воно протипоказане.
З огляду на порушення функції печінки, неаргументоване призначення «патогенетичної» терапії у деяких випадках не тільки неефективно, а й небезпечно. Будь-який медикаментозний засіб при гострому гепатиті має призначатися за суворими показаннями. Докладніше про сучасні підходи до терапії гепатиту А читайте далі у статті.
Читайте також: Лікування оперізувального герпесу: сучасні підходи та рекомендації
Клінічна картина гепатиту А: періоди захворювання та їх особливості
У більшості випадків гепатит А протікає у безжовтяничній формі, і діагноз часто встановлюється лише ретроспективно. При маніфестному перебігу інфекції захворювання характеризується певною циклічністю.
У клінічній картині гепатиту А слід виділити такі періоди:
1. Інкубаційний: від 15 до 50 днів;
2. Преджовтушний: характеризується анорексією, нудотою, підвищенням температури, ломотою в тілі, головним болем, через що пацієнтам часто виставляється помилковий діагноз «Грип»;
3. Жовтяничний: зміна кольору шкірних покривів, склер, слизових оболонок, а в деяких випадках – потемніння сечі та освітлення калу, вже без жодних сумнівів вказує на справжню природу захворювання.
Читайте також: Червоні рукавички, шкарпетки і каптур: клінічні прояви псевдотуберкульозу
Слід зазначити важливий момент: саме в період розпалу, коли пожовклий пацієнт активно демонструється студентам медичних вузів, його самопочуття значно покращується, що пов'язано з патогенетичними особливостями цієї інфекції.
4. Реконвалесценції: може тривати до 6 місяців і характеризується наявністю гепатомегалії та астено-вегетативного синдрому.
Пацієнт з вірусним гепатитом А являє собою епідемічну загрозу в переджовтяничний та перший тиждень жовтяничного періоду. Надалі вірус у фекаліях не визначається.
Вірусний гепатит А: сучасні підходи до діагностики захворювання
У біохімічному аналізі крові особлива увага звертає на себе значне підвищення рівня трансаміназ, що обумовлено вираженою цитолітичними властивостями РНК-вірусу гепатиту А. Тим не менш, рівні АЛТ (аланінамінотрансферази) і АСТ (аспартатамінотрансферази) не є показниками, що відображають тяжкість перебігу захворювання.
У цьому плані більш специфічні показники альбуміну та ПТІ (протромбінового індексу). Зниження їх рівнів нижче 30 г/л і 40% відповідно вказує на наростання печінкової недостатності та є поганою прогностичною ознакою. Тяжкість стан також корелює з вираженістю та тривалістю гіпербілірубінемії (підвищення рівня білірубіну відбувається за рахунок кон'югованої фракції) та загальним станом пацієнта.
Читайте також: Як провести диференціальну діагностику жовтяниці
Специфічна діагностика вірусного гепатиту А полягає у визначенні наявності в сироватці пацієнта специфічних антитіл. анти-HAV-IgM – методом ІФА (імуноферментного аналізу). Дане дослідження є високоспецифічним вже після першого тижня тижня захворювання.
Лікування вірусного гепатиту А: уникаємо неаргументованої терапії
Як було зазначено вище, етіотропного лікування вірусного гепатиту А немає. Суворі дієти, популярні ще в минулому столітті, також не довели своєї ефективності, крім обмеження споживання алкоголю: останній повинен бути виключений з раціону пацієнта.
Також не варто змушувати пацієнта цілими днями лежати в ліжку – помірні фізичні навантаження не становлять загрози, хіба що сам пацієнт віддає перевагу постільному режиму. А ось щедро пиття – до 2-3л на добу – ndash; може мати сприятливий вплив на його загальний стан.
Показанням до призначення інфузійної терапії при гострому гепатиті є повторне блювання. У таких випадках препаратом вибору є 5% розчин глюкози.
У багатьох пацієнтів з гепатитом А може розвинутись холестаз. У таких випадках показано призначення урсодезоксіхолевої кислоти. На тлі холестатичного компонента часто має місце виснажливий свербіж. У таких випадках виправдано призначення пацієнту антигістамінних препаратів.
Ще раз наголосимо, що всі медикаментозні засоби при гострому гепатиті повинні застосовуватися лише за суворими показаннями.
Профілактика гепатиту А: неспецифічні заходи та вакцинація
Неспецифічна профілактика вірусного гепатиту А полягає у дотриманні правил гігієни, уникненні вживання води із сумнівних джерел, а також харчових продуктів, будова, виробництво та зберігання яких пов'язана з водою (мідій, заморожені овочів та фруктів) в ендемічних зонах.
Неспецифічні заходи щодо запобігання розвитку гепатиту А пов'язані з покращенням стану водопостачання, утилізацією стічних вод, а також підвищенням знань населення про природу та механізм поширення вірусних гепатитів.
Поліпшення санітарних умов та вакцинація проти гепатиту А є ефективними методами зниження рівня захворюваності.
Специфічна профілактика гепатиту А полягає у проведенні активної вакцинації. У багатьох країнах, зокрема США, Ізраїлі, Китаї, Туреччині, Аргентині вона є обов'язковою і входить до календаря щеплень. У країнах СНД вакцинація проти гепатиту А є рекомендованою, що певною мірою, безумовно, пов'язане з економічними аспектами.
Інактивована вакцина може бути використана у віці старше одного року. Після введення першої дози вакцини специфічні антитіла з'являються через 15-28 днів.
Саме тому туристам, які вирушають у подорож на ендемічні території, у тому числі й до країн Північної Європи, рекомендується проведення вакцинації не менш як за 2 тижні до поїздки. Після введення однієї дози імунітет вакцини зберігається протягом року. Для більш тривалого імунного захисту необхідно введення бустерної дози вакцини через 6-12 місяців після першої вакцинації. У такому разі імунітет до гепатиту А зберігається протягом 5-10 років.
Більше корисної інформації на нашому каналі в Youtube:
Поділіться:
Додати коментар