Особенности диагностики и лечения несахарного диабета

Нецукровий діабет (сечовиснаження, diabetes insipidus) – патологія, що порушує зворотне всмоктування рідини в ниркових канальцях, робить сечу неконцентрованою. Недуга зустрічається в обох статей та різних вікових груп. Найчастіше захворювання вражає людей віком від 18 до 25 років і навіть дітей на першому році життя. Його реєструють приблизно у 3 пацієнтів із ста тисяч. Для нецукрового діабету властиве порушення резорбції рідини у ниркових структурах, що призводить до неприродної спраги та великої кількості сечі. У деяких випадках хвора людина споживає та виділяє до 20 літрів води. На estet-portal.com читайте про клінічну картину, характерну для цієї патології, а також про методи діагностики та ефективного лікування нецукрового діабету.

Класифікація та причини початку нецукрового діабету

Розрізняють нецукровий діабет центральний (гіпоталамічний, пов'язаний з недостатнім синтезом або виділенням у кров вазопресину) та нирковий (нефрогенній, коли нирки не засвоюють цей гормон). Ще відомий інсипідарний синдром чи нецукровий діабет нервового походження.


Іноді нецукровий діабет може проявитися у третьому триместрі вагітності, але після пологів самостійно зникнути.


До причин центрального сечовиснаження відносять зміни роботи гіпоталамуса та/або гіпофіза, злоякісні та доброякісні пухлини головного мозку, порушення кровообігу або структури судинного русла (аневризми). Існують випадки, коли ознаки хвороби з'являлися після:

  • перенесених вірусних інфекцій;
  • травм;
  • сезонних застуд;
  • менінгітів, енцефалітів;
  • сифілісу;
  • аутоімунних патологій.

До причин нефрогенного нецукрового діабету відносять захворювання нирок, обтяжену спадковість, терапевтичний курс деякими медикаментозними препаратами, особливо аміноглікозидними антибактеріальними засобами та медикаментами з літієм.

Читайте також: Преддіабет: нова ендокринологічна епідемія >

Гестаційна форма хвороби з'являється через те, що плацентарні ферменти руйнують АДГ (антидіуретичний гормон) матері.

Методи діагностики нецукрового діабету

Проба з сухої їжі по Робертсону допоможе провести діагностику нецукрового діабету. У перші 8 годин дослідження хворому забороняють рідину у будь-якому вигляді та їжу. Якщо від їжі відмовитись неможливо, то вживають мінімальну її кількість, вибираючи сухі продукти. До початку проби визначають:

  • осмоляльність крові;
  • артеріальний тиск;
  • вага;
  • об'ємна кількість сечі, що виділяється;
  • показники загального аналізу крові та сечі.

Перераховані лабораторні та інструментальні діагностичні процедури повторюють через 1.5 – 2 години. Пробу припиняють, якщо маса тіла хворої людини зменшилася на 3 – 5%, помітно погіршився його загальний стан, підвищився рівень Na та осмоляльності крові.

Найактуальніші статті читайте вTelegram

Якщо в ході проведення проби із сухої їжі по Робертсону буде зареєстрована сеча з осмоляльністю 650 мОсм/л, то діагноз «Нецукровий діабет» виключають.

Зниження відносної щільності сечі (менше 1010* у дорослих) та/або гіпернатріємія (понад 155* ммоль/л) теж побічно вказують на недугу.

Додатково роблять десмопресиновий тест. Якщо введений десмопресин (2 мкг у вигляді внутрішньовенної або підшкірної ін'єкції) різко знизить кількість сечі, що виділяється, то можна ставити діагноз «Нецукровий діабет».

Провідні симптоми нецукрового діабету

Маніфестуючих симптомів хвороби два – виснажлива спрага, що змушує поглинати велику кількість рідини (полідіпсія) та часті сечовипускання (поліурія). На самому початку недуги людина щодобово випиває від 4 до 6 літрів води. У міру прогресування нецукрового діабету спрага все більше посилюється, а часті нічні відвідування туалету виснажують, заважаючи якісному відпочинку.

Читайте також: Лікування важкого ускладнення цукрового діабету – кетоацидозу

Діти помітно відстають у фізичному, статевому розвитку. Жінки відзначають значне спотворення регулярності менструального циклу, а чоловіки – ndash; зниження потенції до імпотенції. Якщо в організм пацієнта надходить мало рідини, на перший план виходить симптоматика дегідратації.

Основні принципи лікування нецукрового діабету

Терапевтичну схему підбирають, виходячи з форми хвороби.

Центральне сечовиснаження лікують шляхом призначення синтетичних аналогів антидіуретичного гормону.

Нефрогенна форма нецукрового діабету потребує іншого виду терапії, тому препаратами вибору стають тіазидні діуретики та нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ).

У вагітних жінок обирають вичікувальну тактику, специфічного лікування не проводять. При появі симптоматики зневоднення призначають антидіуретичний гормон.

Читайте також: Відкрито специфічну імунотерапію при цукровому діабеті I типу

Додатково до лікувальної схеми включаються вітамінні, мінеральні комплекси та загальнозміцнюючі препарати. Пацієнту радять нормалізувати режим праці та відпочинку, більше перебувати на свіжому повітрі, раціонально харчуватися, збагачуючи раціон вітамінізованими стравами, сезонними фруктами та овочами.

Ще більше корисної інформації на нашомуYouTube-каналі:

Додати коментар

captcha

ОновитиОновити