Останній шов накладений, пов'язки зафіксовані, пацієнта можна екстубувати. Здавалося б, зараз хірург може спокійно видихнути: операція пройшла успішно. Але завершення оперативного втручання у хірургії – це лише половина виконаної роботи, необхідної для досягнення бажаного результату. У післяопераційному періоді можуть виникнути непередбачені ситуації та ускладнення, які значною мірою здатні вплинути на результат самої операції. Одним із важливих елементів фізичної антисептики, необхідної для сприятливого перебігу післяопераційного періоду, є дренування рани. На estet-portal.com читайте про види дренування та його необхідність у пластичній хірургії.
Особливості дренування рани у пластичній хірургії
На перший погляд може здатися, що дренування рани необхідне тільки в тому випадку, якщо існує високий ризик розвитку запального процесу, але це не зовсім так. Дренування – це спосіб виведення рідкого вмісту з рани, яким може бути ексудат або транссудат.
Якщо ексудат – це рідина, що виділяється при запаленні, то транссудат – це набрякла рідина, що накопичується внаслідок порушення крово- та лімфообігу.
Як відомо, набряк є одним з характерних і досить частих ранніх ускладнень пластичних операцій, і в деяких випадках дренування рани є ефективним і необхідним методом забезпечення відтоку рідини, що накопичилася в рані.
Дренування рани:
• які ефекти має забезпечувати дренування рани;
• пасивне дренування рани після пластичної операції;
• активне дренування рани після пластичної операції.
Які ефекти має забезпечувати дренування рани
Дренування рани відіграє важливу роль у створенні сприятливих умов для перебігу процесу її загоєння. Здійснюється дренування далеко не завжди, і рішення про необхідність проведення цієї процедури приймає хірург, що сам оперує. Дренування рани має забезпечувати:
• профілактику розвитку інфекційного процесу за рахунок видалення з рани надмірної кількості ранового вмісту;
• активне очищення рани;
• щільне зіткнення ранових поверхонь, що сприяє зупинці кровотечі з дрібних судин.
Пасивне дренування рани після пластичної операції
Розрізняють два основні види дренування рани: активне та пасивне. Пасивне дренування передбачає видалення ранового вмісту через лінію шкірних швів. Пасивне дренування забезпечує виведення рідини лише з поверхневих відділів рани. Дренажі встановлюються через міжшовні проміжки переважно вузлових швів. Пасивне дренування рани відрізняється своєю простотою, але в той же час цей метод виведення рідини з рани має малу ефективність. Застосовуються такі дренажі при поверхневих ранах, розташованих у тих зонах, де якість накладеного шва може бути зниженою.
Активне дренування ран після пластичної операції
Активне дренування є основним видом дренування для ран, що мають складну форму. Таке дренування передбачає герметизацію шкірної рани та наявність спеціальних пристроїв та інструментів, необхідних проведення дренажних трубок. Відрізняється активне дренування своєю високою ефективністю та можливістю поверхового дренування рани. Місця виходу дренажних трубок найкраще вибирати в «прихованих» зонах – на волосистій частині голови, пахвових западинах, в області лобка і так далі. Видаляються такі дренажі зазвичай через 1-2 доби після оперативного втручання, коли обсяг рідини, що відокремлюється, не перевищує 40 мл.
Дренування рани у пластичній хірургії є одним із методів профілактики запального процесу, але важливо пам'ятати про те, що рішення про необхідність дренування має приймати хірург індивідуально для кожного прооперованого пацієнта.
Вибір методу дренування залежить від місця локалізації, розміру та індивідуальних характеристик рани, а відмова від дренування може призвести до накопичення в рані значної кількості ранового вмісту та виникнення гнійних ускладнень у подальшому.
Поділіться:
Додати коментар