Ботулотоксин типу А давно і добре зарекомендував себе у лікуванні різних клінічних станів, коли необхідно скоригувати локальну гіперактивність м'язів.
Проте вчені та практикуючі фахівці продовжують активно обговорювати можливості дифузії препарату після ін'єкції та ймовірності виникнення побічних ефектів від процедури.
Фахівці компанії IPSEN поділилися з читачами estet-portal.com результатами клінічних досліджень, проведених на базі неврологічних відділень в Університеті Ньюкасла (Британія), шпиталі Местре (Італія), діагностичній клініці Вієсбаден (Німеччина).
Як може статися дифузія при ін'єкції ботулотоксину
У більшості препаратів ботулотоксину типу А (БоНТ-А) знаходиться в комплексі зі білками, що стабілізують. Після ін'єкції комплекс БоНТ-А потрапляє в злегка лужне мікросередовище м'яза (рН приблизно 7.4) і білки, що стабілізують, відокремлюються (дисоціюють) менш ніж за хвилину, вивільняючи серцевину нейротоксину.
Його молекули прагнуть досягти SV2-рецепторів і бути поглиненими нервовими закінченнями.
Дифузія – це пасивне рух БоНТ-А від місця ін'єкції. У міру того, як нейротоксин зв'язується з рецепторами в нервово-м'язовому синапсі, будь-яка його надмірна кількість, яка не зв'язалася, дифундує далі в пошуках нових рецепторів.
Ускладнення після ін'єкцій ботулотоксину: лікування та профілактика
Таке пасивне його переміщення триває доти, доки всі молекули нейротоксину не будуть пов'язані. Це визначає розмір поля постін'єкційної денервації, який може вплинути, наприклад, концентрація БоНТ-А у місці ін'єкції – більша кількість молекул БоНТ-А дифундуватиме далі.
Різні препарати БоНТ-А дифундують однаково. Якщо всі м'язові рецептори насичені, додаткова доза не посилить клінічного ефекту, але, швидше за все, дифундує далі в прилеглі м'язи, тим самим викликаючи побічні ефекти.
У практиці баланс між ефектом та побічною дією БоНТ-А надзвичайно важливий і потребує постійної клінічної оцінки.
Коли, наприклад, ми робимо ін'єкцію у м'язи шиї при лікуванні м'язової дистонії, нашою метою є релаксація м'язів, залучених до дистонічного процесу, без розслаблення м'язів, які беруть участь у ковтанні. Тому дуже важливою є адаптація дози БоНТ-А по відношенню до цільових рецепторів, щоб покращити ефекти лікування.
Як вибрати дозування препарату при ін'єкціях ботулотоксину
Фахівці компанії IPSEN зазначають, що дозування є головним фактором, що змінюється, оскільки ефект токсину залежить від введеної дози. Більші м'язи потребують більшої дози, і навпаки.
Хоча клінічні посібники, розроблені з урахуванням протоколів дозувань, корисні навіть для менш досвідченого лікаря, який проводить процедуру, клінічна оцінка все-таки повинна використовуватися при доборі правильної дози.
Реакція на ту саму дозу ботулотоксину значно варіює у різних пацієнтів, і навіть у одного пацієнта після серії ін'єкцій.
Отже, обґрунтованим було б розпочати з введення середніх доз, згідно з керівництвом для певного м'яза, і надалі підібрати необхідну дозу, залежно від клінічної реакції.
У клінічній практиці, коли реакція на ін'єкцію БоНТ-А незначна, використовується, як правило, більш висока доза. Такий підхід не обов'язково покращує клінічний ефект, але, що більш вагомо, може спричинити надмірну дифузію препарату в прилеглі м'язи, що може призвести до побічних ефектів.
Як досягти бажаного ефекту, використовуючи ін'єкції ботулотоксину
Під час проведення процедур з використанням препаратів ботулотоксину весь час слід керуватися клінічним здоровим глуздом.
• Обсяг розчину, що вводиться: більший введений обсяг викличе більше поширення токсину і, отже, велику дифузію. При ін'єкції у відносно великі м'язи є сенс вводити великий обсяг, оскільки він, найімовірніше, пошириться більш ефективно по всьому м'язі, без необхідності у багатьох ін'єкціях.
І, навпаки, у м'язах меншого розміру, таких як лицьові або дрібні м'язи руки або стопи, ін'єкції великих об'ємів можуть не тільки викликати біль, а й призвести до небажаного поширення у прилеглу мускулатуру.
• Кількість точок ін'єкцій: для пацієнта, природно, краще менше ін'єкцій. Незважаючи на це, очевидно, що великі м'язи вимагатимуть кілька ін'єкцій (до 4-х на м'яз) для того, щоб токсин дифундував адекватно та розслабив усю, а не частину м'яза.
• Точна локалізація м'яза: у стандартній клінічній практиці чітке знання анатомії м'язів дуже важливо для правильної ін'єкції.
Досвідом щодо дози ін'єкції є найкращим способом «сфокусувати» ефект ін'єкції на благо пацієнта.
Які параметри слід враховувати для оптимізації результатів
Процедури з використанням препаратів БоНТ-А вимагають, щоб лікар мав повне уявлення про препарат і мав хороші знання анатомії та фізіології. Вони необхідні для введення оптимальної дози та обсягу в потрібний м'яз.
• Оптимальна доза та об'єм. Доза БоНТ-А підбирається відповідно до показання та бажаного ефекту (ступінь зниження м'язового тонусу та збереження функціональності). Об'єм також повинен бути адаптований до показання, типу ін'єкції (підшкірний або внутрішньом'язовий) та масі м'яза. Перевага більшого обсягу (менш концентрованого розчину) не обґрунтована і може призвести до ефектів за межами бажаного м'яза.
• Кількість ін'єкцій. Кількість ін'єкцій в один м'яз залежить від показань, від кваліфікації спеціаліста, що проводить процедуру, і від пацієнта. Як правило, чим точніше введення в м'яз, тим менше ін'єкцій потрібно.
• Допоміжні методи. У неврологічній практиці, коли лікар обирає складні ін'єкційні протоколи та важкодоступні м'язи, рекомендується використовувати ультразвук, ЕМГ, електричну стимуляцію. Ці методи дозволяють проводити більш точні цілеспрямовані ін'єкції в непальповані м'язи, що значно покращує реакцію у відповідь і зменшує частоту побічних ефектів.
Таким чином, успіх застосування БоНТ-А досі багато в чому визначається знанням препаратів та клінічним досвідом. Коректно підібрана доза та точне цілеспрямоване введення оптимізують зв'язування нейротоксину з рецепторами та є важливими факторами для досягнення гарного клінічного результату. При цьому обсяги розведення та кількість ін'єкцій менш важливі.
Поділіться:
Додати коментар