Гіпофункція паращитовидних залоз – рідкісне, але досить небезпечне захворювання паращитовидних залоз, особливо при недостатній корекції рівня паратгормону.
Гіпофункція паращитовидних залоз дуже часто є проявом аутоімунних полігландулярних ендокринопатій. Найчастіше у клініці зустрічається гіпопаратиреоз у пацієнтів, які були прооперовані щодо онкологічних захворювань, зобу та тиреоїдиту щитовидної залози.
Дізнайтесь у нашій статті на estet-portal.com про симптоми даного захворювання, а також «золотих» стандартах діагностики, що ґрунтуються на принципах доказової медицини.
Симптоми гіпофункції паращитовидних залоз
Одним із головних клінічних проявів гіпофункції паращитовидних залоз є судоми. Це зумовлено зниженням рівня кальцію в сироватці крові, внаслідок його недостатнього вивільнення з кісток, оскільки виникає дисбаланс між паратгормоном та тиреокальцитоніном, який продукується щитовидною залозою.
Читайте нас у Instagram!
>Також дуже важливо знати, що при судомах лицьових м'язів виникає зведення верхньої та нижньої щелепи – тризм, губи стають витягнутими – синдром «рибячого рота», що суттєво впливає на зовнішній вигляд пацієнта.
При цьому, дані зовнішні зміни обумовлені низьким вмістом кальцію в крові, також має місце підвищена збудливість м'язових структур.
Тільки відновлення гормонального балансу, а також функції паращитовидних залоз або замісна терапія зможуть значно покращити стан м'язів обличчя або повністю вилікувати захворювання.
Діагностика дисфункції паращитовидних залоз
National Institute for Health and Care Excellence (NICE) переглянули рекомендації з діагностики та ведення пацієнтів з первинною гіпофункцією паращитовидних залоз, з метою покращення клінічного скринінгу та лікування, скорочення тривалих ускладнень та підвищення якості життя осіб із зазначеним захворюванням.
Тиреотоксикоз небезпечний атеросклеротичними ускладненнями
Діагностика порушень роботи паращитовидних залоз на рівні первинної ланки включає: визначення рівня кальцію в сироватці крові з урахуванням сироваткового альбуміну, визначення рівня кальцію в крові для осіб з симптомами, які можуть вказувати на гіпофункцію паращитовидних залоз (судоми, зведення м'язів особи, напади тетанії, порушення роботи м'язів верхньої кінцівки, спазматичні прояви в органах шлунково-кишкового тракту, бронхах і трахеї), визначення рівня фосфору в крові.
Показники рівня кальцію та паратгормону в крові
При проведенні діагностики з огляду на можливість первинного гіпопаратиреозу визначення рівня іонізованого кальцію не є інформативним параметром. Необхідне повторне визначення рівня кальцію в сироватці крові з урахуванням рівня сироваткового альбуміну хоча б один раз, якщо при первинному вимірі: 2,1 ммоль/л або 2,1-2,15 ммоль/л і є ознаки первинного гіпопаратиреозу. >
Як реагує шкіра на нестачу гормонів щитовидної залози
Визначення рівня паратиреоїдного гормону
Визначення рівня паратгормону для осіб, у яких вміст кальцію в сироватці крові з урахуванням сироваткового альбуміну становить: ≤2,1 ммоль/л не менше ніж у двох окремих тестах або ≤2,1 ммоль/л не менше ніж у двох окремих тестах та передумови наявності первинного гіпопаратиреозу.
При визначенні рівня паратгормону необхідно орієнтуватися на рандомний показник і одночасно визначати вміст кальцію та фосфору (норма 0,65-1,6 ммоль/л) у сироватці крові з урахуванням сироваткового альбуміну. Не слід регулярно вимірювати рівень паратгормону при наданні медичного супроводу на рівні первинної ланки.
Гормон мелатонін здатний підвищити ризик цукрового діабету
Необхідно направити пацієнта до вузькопрофільних фахівців – ендокринолог (вторинна діагностика), якщо показники паратгормону: нижчі від середніх значень контрольного діапазону і при підозрі на наявність первинного гіпопаратиреозу або вище середнього показника еталонного діапазону при рівні кальцію в сироватці крові з урахуванням сироваткового альбуміну ≤2,1 ммоль/л. Вторинна діагностика включає визначення рівня кальцію, фосфору, паратгормону, УЗД щитовидної залози, за потреби − біопсія паращитовидних залоз.
Необхідно виключити наявність альтернативних причин, у тому числі злоякісні новоутворення, якщо рівень паратгормону менший за нижню межу контрольного діапазону.
Лікування гіпотиреозу: що необхідно знати про особливості хвороби
Лікування гіпофункції паращитовидних залоз
Важливо пам'ятати, що при тривалому перебігу гіпопаратиреозу з'являються зміни з боку шкіри, оскільки напади спазму лицьової мускулатури впливають на тонус і швидше спричиняють утворення зморшок. Також виникає ламкість волосся і нігтів, розшарування нігтьової пластини, внаслідок нестачі кальцію, можливо раніше облисіння, сивина.
Для осіб з ймовірним діагнозом первинного гіпопаратиреозу необхідно також оцінювати рівень вітаміну D та призначати добавки з вітаміном D за потреби.
Лікування гіпофункції паращитовидних залоз, найчастіше, проводять у два етапи: купірування нападу судом і наступна замісна терапія препаратами кальцію в комплексі з вітаміном Д, а також прийом гормону паратиреоїдину в дозі 1-2 мл в/м 2 рази на день. /p>
Пацієнти з гіпофункцією паращитовидних залоз повинні суворо дотримуватись режиму дня: виключається робота в нічний час, у приміщеннях з високою температурою, а також регулярно проходити обстеження у ендокринолога.
Як бути з ін'єкційними процедурами при гіпотиреозі у жінок
Поділіться:
Додати коментар