Пієлонефрит або запалення нирок – досить серйозне захворювання, а пацієнти найчастіше приймають його лише за різновид застуди.
Але якщо з хворобою не боротися або не правильно підходити до лікування, то, будучи загнаною всередину, вона може призвести до непоправних наслідків, аж до ниркової недостатності, що становить загрозу життю. Тому слід знати особливості та симптоми цієї підступної хвороби. А виявивши навіть незначні її ознаки, негайно звертатися до лікаря за кваліфікованою допомогою.Особливості захворювання. Що для нього характерне
Пієлонефрит – це інфекційне захворювання, що характеризується тим, що запалення поширюється як на ниркову балію (вона сприяє виведенню сечі), так і на бруньку. Збудником недуги може служити ціла низка бактеріальних мікроорганізмів: стрептококи, кишкові палички тощо.
Бактерії потрапляють до фільтруючих органів людського організму таким чином:
- розносяться кровотоком, тоді запалення спалахує різко, що призводить до розвитку гострого пієлонефриту;
- але в основному бактерії, що викликають хворобу, потрапляють у нирки через систему сечовиведення.
Для останнього випадку характерний розвиток хронічної форми захворювання нирок, яка може супроводжуватися постійним інфікуванням та найчастіше протікати непомітно. Однак рецидиви, коли ознаки захворювання поки що не виявляються, і людина почувається нормально, можуть раптово змінитись загостреннями. В основному це відбувається у весняно-осінній період, коли відзначається зниження імунітету та почастішання простудних захворювань внаслідок непостійності погодних умов. За твердженнями медиків, загострення пієлонефриту, спочатку безсимптомне, пізніше викликає ускладнення, які переносяться пацієнтом важче.
Якщо встановлено діагноз – хронічний пієлонефрит, необхідно враховувати, що його загострення може статися будь-коли, а профілактичні заходи зможуть допомогти не завжди. Пієлонефрит давно визнаний досить складним за захворюваннями нирок, а вивчають його медики вже протягом тисячоліть. Медицина як народна, так і офіційна мають великий досвід боротьби з цією хворобою, але, на жаль, вона не піддається лікуванню. Звичайно, можна попередити загострення пієлонефриту, але повністю його позбутися не вийде.
Симптоми загострення хвороби. Методи її визначення
Розпізнати загострену форму хвороби часто нелегко. Загострення пієлонефриту характеризується ниючими болями в попереку, збліднення шкірних покривів, втратою апетиту, появою головного болю, субфебрильної температури, посиленого сечовиділення, а також загальної слабкості. Не виключені й перепади артеріального тиску, особливо це стосується гіпертоніків.
Але загострення пієлонефриту хронічної форми можуть мати і симптоми гострого захворювання. Насамперед, це сильне озноб, посилене потовиділення, невгамовна спрага, нудота, втрата апетиту, а також болі в попереку. При цьому температура тіла може часто змінюватися протягом дня: від стрімкого підвищення до раптового падіння.
Але, незважаючи на таку різницю у можливому розвитку подій, підозрювати у нездужанні загострення пієлонефриту слід у разі виявлення наступних симптомів (навіть якщо вони виражені нечітко):
- загальна слабкість;
- головний біль;
- швидка стомлюваність;
- субфебрильна температура;
- озноб;
- часте сечовипускання ночами;
- сухість у роті;
- важкість у попереку;
- незначні набряки обличчя, кистей рук, а також гомілок та стоп;
- підвищений артеріальний тиск.
Але симптоматика захворювання буде виражена сильніше у разі ураження обох нирок, що може викликати у пацієнта часті позиви до блювання. Це вказує на те, що стався збій у функціонуванні цих важливих органів внаслідок отруєння токсичними азотистими сполуками, виведення яких з організму утруднене.
Заходи щодо запобігання та лікування загострень
Лікування загострення хвороби першочергово необхідно направити на усунення причини, що перешкоджає звичайному відведенню сечі з уражених захворювань органів. Це досягається шляхом позбавлення від каменів у них, лікуванням аденоми передміхурової залози тощо. При цьому діяти слід негайно, щоб швидше позбутися інфекції та нормалізувати виведення сечі.
Потрібна довга антибактеріальна терапія з використанням антибіотиків та лікарських засобів, що знімають запалення та мають сечогінну, судинорозширювальну дію. У цей період дуже важливо пити багато рідини, щоб промити нирки.
Не останню роль у цьому випадку грає і фітотерапія. Так, відмінними сечогінними засобами є листя берези, петрушка, ялівець, протизапальну дію надають листя мучниці та брусниці, а ромашка та часник. це чудові природні антисептики.
Додати коментар