Как распознать синдром Иценко-Кушинга: основные симптомы

Ожиріння може виникати не тільки внаслідок вживання великої кількості їжі, це може бути наслідком порушення обміну речовин. Першопричиною зміни метаболізму є дисфункція кори надниркових залоз. Існує два поняття: хвороба та синдром Іценка-Кушинга, які пояснюють, чому з'являється зайвий жир, як страждають внаслідок патології гіпоталамо-гіпофізарної системи надниркові залози.

Хвороба Іценка-Кушинга входить у загальний синдром, названий на честь двох вчених – ndash; Іценко та Кушинга. У статті розглянемо симптоми синдрому Іценка-Кушинга та основні методи лікування.

Історія синдрому  Іценко-Кушинга, в чому відмінність від хвороби

Першим, хто знайшов взаємозв'язок між нервовою системою та корою надниркових залоз при розвитку ожиріння – це невропатолог та вчений Микола Іценко. Він висунув припущення, що причиною підвищеного виділення гормонів надниркових залоз є порушення роботи гіпоталамуса (ділянки в мозку, що несе відповідальність за взаємозв'язок між ЦНС та ендокринною системою).

Також над цією проблемою працював Харвей Кушінг нейрохірург та вчений. Він припустив, що виною всьому пухлина гіпофіза. Обидва вчені мали рацію, і порушення роботи гіпофіза та гіпоталамуса призводять до збільшення вироблення гормонів у надниркових залозах (кортикостероїдів).

Хвороба  Іценко-Кушинга (гіперкортицизм) є збільшенням продукування гормонів наднирковими залозами внаслідок порушень ЦНС та ендокринної системи. Відрізняється від синдрому під тим самим ім'ям тим, що гіперкортицизм входить до симптоматики синдрому Іценка-Кушинга.

Що включає синдром Іценка-Кушинга:

  • хвороба Іценка-Кушинга;
  • АКТГ – збільшення кількості аденокортикотропних гормонів;
  • пухлини надниркових залоз: аденома, аденоматоз та аденокарцинома.

Причини виникнення синдрому Іценка-Кушинга

  1. Тривалий прийом препаратів, які містять глюкокортикоїдні гормони. Такі гормональні препарати можуть призначатися для лікування червоного вовчаку, бронхіальної астми, артриту.
  2. Ектопічна вироблення гормону АКТГ – коли пухлина може провокувати додаткове вироблення гормону. Це можуть бути пухлини легень, щитовидної залози або підшлункової залози.
  3. При аденомі кора надниркових залоз починає виділяти велику кількість гормонів.
  4. При аденомі гіпофіза.

Хвороба та також загальне поняття синдром Іценка-Кушинга найчастіше зустрічається у жінок продуктивного віку (від 20 до 40 років). Також може розвиватися у жінок після вагітності та пологів. Чоловіки також хворіють на цю недугу, але дуже рідко.

Симптоми хвороби Іценка-Кушинга

Хвороба протікає яскраво і дається взнаки в декількох областях, тому лікар без проблем може виявити симптоми хвороби або синдрому Іценка-Кушинга. Коли хвороба розвивається в організмі, перше, що відбувається: збільшуються в обсягах надниркові залози та гіпофіз.

Синдром Іценка-Кушинга: основні симптоми

  • специфічні ознаки ожиріння: жир накопичується в області живота та стегон, на передпліччя, молочних залоз, обличчя та спини. Кінцівки залишаються тонкими, що створює враження «неповного» ожиріння та диспропорції;
  • зміни шкірного покриву: шкіра стає сухою, місцями спостерігається підвищене потовиділення, може покриватися плямами;
  • збільшується зростання волосся у жінок за чоловічим типом;
  • порушується репродуктивна функція як у чоловіків, так і у жінок;
  • у жінок спостерігаються порушення циклу менструацій, знижується статевий потяг у обох партнерів;
  • слабкість у м'язах;
  • підвищується артеріальний тиск, знижується імунітет ;
  • з'являються стрії на шкірі, особливо на обличчі – багряні або рожеві смуги;
  • може порушуватися сон, з'являється депресія;
  • >
  • порушується робота нирок та сечового міхура.

kak-raspoznat-sindrom-itsenko-kushinga-osnovnye-simptomy  

Як лікувати синдром Іценка-Кушинга

Коли лікар впевнено ставить діагноз синдром Іценка-Кушинга (або хвороба), призначає медикаментозне лікування або хірургічне втручання. Крім того, може застосовуватися променева терапія. Щоб виявити це захворювання необхідно провести такі методи діагностики: аналіз сечі та крові, рентгенографія та томографія, гормональні проби.

При аденомі гіпофіза застосовується хірургічне втручання: аденомектомія – це нейрохірургічна операція, яка є видаленням аденоми гіпофіза одного з надниркових залоз. Таке оперативне втручання зазвичай закінчується повним одужанням і становить 80% випадків ремісії, і лише у 10% можуть спостерігатися рецидиви.

Якщо крім аденоми виявляються й інші симптоми, призначається медичне лікування препаратами, щоб налагодити менструальний цикл, відновити роботу сечостатевої системи, нормалізувати артеріальний тиск.

 

Додати коментар

captcha

ОновитиОновити