Ожиріння може виникати не тільки внаслідок вживання великої кількості їжі, це може бути наслідком порушення обміну речовин. Першопричиною зміни метаболізму є дисфункція кори надниркових залоз. Існує два поняття: хвороба та синдром Іценка-Кушинга, які пояснюють, чому з'являється зайвий жир, як страждають внаслідок патології гіпоталамо-гіпофізарної системи надниркові залози.
Хвороба Іценка-Кушинга входить у загальний синдром, названий на честь двох вчених – ndash; Іценко та Кушинга. У статті розглянемо симптоми синдрому Іценка-Кушинга та основні методи лікування.
Історія синдрому Іценко-Кушинга, в чому відмінність від хвороби
Першим, хто знайшов взаємозв'язок між нервовою системою та корою надниркових залоз при розвитку ожиріння – це невропатолог та вчений Микола Іценко. Він висунув припущення, що причиною підвищеного виділення гормонів надниркових залоз є порушення роботи гіпоталамуса (ділянки в мозку, що несе відповідальність за взаємозв'язок між ЦНС та ендокринною системою).
Також над цією проблемою працював Харвей Кушінг нейрохірург та вчений. Він припустив, що виною всьому пухлина гіпофіза. Обидва вчені мали рацію, і порушення роботи гіпофіза та гіпоталамуса призводять до збільшення вироблення гормонів у надниркових залозах (кортикостероїдів).
Хвороба Іценко-Кушинга (гіперкортицизм) є збільшенням продукування гормонів наднирковими залозами внаслідок порушень ЦНС та ендокринної системи. Відрізняється від синдрому під тим самим ім'ям тим, що гіперкортицизм входить до симптоматики синдрому Іценка-Кушинга.
Що включає синдром Іценка-Кушинга:
- хвороба Іценка-Кушинга;
- АКТГ – збільшення кількості аденокортикотропних гормонів;
- пухлини надниркових залоз: аденома, аденоматоз та аденокарцинома.
Причини виникнення синдрому Іценка-Кушинга
- Тривалий прийом препаратів, які містять глюкокортикоїдні гормони. Такі гормональні препарати можуть призначатися для лікування червоного вовчаку, бронхіальної астми, артриту.
- Ектопічна вироблення гормону АКТГ – коли пухлина може провокувати додаткове вироблення гормону. Це можуть бути пухлини легень, щитовидної залози або підшлункової залози.
- При аденомі кора надниркових залоз починає виділяти велику кількість гормонів.
- При аденомі гіпофіза.
Хвороба та також загальне поняття синдром Іценка-Кушинга найчастіше зустрічається у жінок продуктивного віку (від 20 до 40 років). Також може розвиватися у жінок після вагітності та пологів. Чоловіки також хворіють на цю недугу, але дуже рідко.
Симптоми хвороби Іценка-Кушинга
Хвороба протікає яскраво і дається взнаки в декількох областях, тому лікар без проблем може виявити симптоми хвороби або синдрому Іценка-Кушинга. Коли хвороба розвивається в організмі, перше, що відбувається: збільшуються в обсягах надниркові залози та гіпофіз.
Синдром Іценка-Кушинга: основні симптоми
- специфічні ознаки ожиріння: жир накопичується в області живота та стегон, на передпліччя, молочних залоз, обличчя та спини. Кінцівки залишаються тонкими, що створює враження «неповного» ожиріння та диспропорції;
- зміни шкірного покриву: шкіра стає сухою, місцями спостерігається підвищене потовиділення, може покриватися плямами;
- збільшується зростання волосся у жінок за чоловічим типом;
- порушується репродуктивна функція як у чоловіків, так і у жінок;
- у жінок спостерігаються порушення циклу менструацій, знижується статевий потяг у обох партнерів;
- слабкість у м'язах;
- підвищується артеріальний тиск, знижується імунітет ;
- з'являються стрії на шкірі, особливо на обличчі – багряні або рожеві смуги;
- може порушуватися сон, з'являється депресія; >
- порушується робота нирок та сечового міхура.
Як лікувати синдром Іценка-Кушинга
Коли лікар впевнено ставить діагноз синдром Іценка-Кушинга (або хвороба), призначає медикаментозне лікування або хірургічне втручання. Крім того, може застосовуватися променева терапія. Щоб виявити це захворювання необхідно провести такі методи діагностики: аналіз сечі та крові, рентгенографія та томографія, гормональні проби.
При аденомі гіпофіза застосовується хірургічне втручання: аденомектомія – це нейрохірургічна операція, яка є видаленням аденоми гіпофіза одного з надниркових залоз. Таке оперативне втручання зазвичай закінчується повним одужанням і становить 80% випадків ремісії, і лише у 10% можуть спостерігатися рецидиви.
Якщо крім аденоми виявляються й інші симптоми, призначається медичне лікування препаратами, щоб налагодити менструальний цикл, відновити роботу сечостатевої системи, нормалізувати артеріальний тиск.
Додати коментар