Часті та різкі перепади настрою можуть не лише характеризувати особистість, а й супроводжувати цілу низку фізичних та психічних захворювань. Термін емоційна лабільність використовують для позначення нестійкого настрою людини, у якої спостерігається дуже гостра реакція навіть на мінімальні труднощі та подразники. Найчастіше емоційно лабільна людина дуже боїться будь-яких труднощів, відступає перед ними, що вкрай негативно позначається на якості життя та емоційному стані хворого. Сьогодні estet-portal.com опише характерні симптоми даного захворювання, фактори, що провокують його появу, та способи вирішення проблеми.

Емоційна лабільність: особливості характеру чи психічне порушення?

Емоційна лабільність може проявитися в будь-якому віці – випадки цього порушення виявляються як у дітей, так і у дорослих.

Надмірно емоційна реакція на незначні подразники має насторожити хворого або його близьких, оскільки цей синдром часто супроводжує фізичні порушення та небезпечні стани організму.

У відповідь на найменший подразник (позитивне або негативне явище, обставина, подія) емоційно лабільна людина виявляє цілу бурю емоцій: підвищена плаксивість, сильний гнів, істеричний сміх, неконтрольована агресивність та інші гіпертрофовані емоційні стани можуть змінюватися у такої людини дуже часто.

Симптоми, характерні для емоційної лабільності:

  • різкі зміни настрою;
  • незбираність;
  • неусидливість;
  • раптова необґрунтована агресія;
  • апатія;
  • плаксивість;
  • відсутність терпіння;
  • нездатність сприймати критику на свою адресу;
  • нездатність мислити конструктивно;
  • здійснення необдуманих дій;
  • імпульсивність;
  • крики та стогнання в стані афекту.

Оскільки саме кора головного мозку відповідає за виникнення емоцій, поява емоційної лабільності часто пов'язана з порушеннями роботи цієї області мозку. Так, захворювання головного мозку та судинні патології часто є причинами нестійкості настрою. Крім цього, перепади настрою часто є результатом змін гормонального балансу (наприклад, при вагітності, під час менопаузи, у разі хвороб).

Захворювання, які можуть бути причиною емоційної лабільності:

  • пухлини головного мозку;
  • атеросклероз мозку;
  • наслідки ЧМТ або операцій;
  • церебральний тромбагініт;
  • гіпер або -гіпотонія;
  • захворювання головного мозку тощо

Серед причин виникнення емоційної лабільності виділяють такі психологічні та фізіологічні фактори:

  • часті стреси;
  • психологічні травми;
  • недолік або надлишок уваги;
  • порушення в роботі ендокринної системи;
  • гормональний дисбаланс;
  • соматичні захворювання.

 emotsionalnaya-labilnost-kak-vzyat-perepady-nastroeniya-pod-kontrol

Основні методи корекції емоційної лабільності

У разі проявів симптомів емоційної лабільності у дітей або дорослих звертаються до невролога та/або психіатра. Після аналізу симптоматики, збору анамнезу та проведення необхідного огляду лікар робить висновок про наявність цього синдрому.

Підбір курсу лікування завжди ґрунтується на першопричині виникнення емоційної лабільності.

Для підбору ефективних терапевтичних методів фахівцю необхідно з'ясувати причину ослаблення нервової системи та виникнення пов'язаних із ним порушень. Повна корекція синдрому емоційної лабільності можлива лише за умови лікування пацієнта від захворювання, яке стало причиною його появи.

Методи корекції:

  • лікування основного захворювання;
  • заспокійливі препарати;
  • антидепресанти;
  • зміцнювальна терапія;
  • фізичні вправи;
  • здоровий сон;
  • правильне харчування;
  • розслаблюючі процедури та практики (масажі, медитація);
  • прогулянки на свіжому повітрі;
  • соціальна активність.

Комплекс лікування обов'язково підбирається індивідуально після проходження всіх необхідних тестів та оглядів. За перебігом лікування обов'язково спостерігає лікар, estet-portal.com застерігає: самолікування та самопризначення будь-яких препаратів може призвести до посилення патологічного стану.

Додати коментар

captcha

ОновитиОновити