Світ інтересів сучасної людини неможливо уявити без усіляких дієт, що обіцяють повернення колись втраченої стрункості. Більшість — без особливих результатів — дотримуються, іноді, суворої системи харчування. Але є й такі, для кого бій за витонченість фігури закінчується на лікарняному ліжку.
Редакція estet-portal.com вирішила дізнатися думку Ольги КОПИЛОВОЇ про сучасний підхід до дієт, як правильно худнути, які можливі наслідки неправильного застосування дієт.
Ольга Копилова — лікар-дієтолог, кандидат медичних наук, ведуча передачі «Порадьте, доктор», автор книг «Худнути не можна помилувати», «120 на 80. Книга про те, як перемогти гіпертонію, а не знижувати тиск»
Слідами дівчинки Твіггі, або Звідки береться анорексія
— Ольга Сергіївна, після того як у 60-х роках на подіум вийшла легендарна модель Твіггі, вага якої складала всього 40 кг, більшість прекрасної половини прагне відповідати їй. І в засобах досягнення не зупиняються ні перед чим.
О.К. Стереотипи, які нав'язують жінкам зі сторінок глянцевих журналів та програм телебачення, намагаються переконати їх у тому, що худорлявість це і є краса, а жінка повинна являти собою ефемерне створення без наявності будь-яких округлостей. Свідомість цього змушує багатьох дівчаток відмовлятися від їжі. Починається гра із голодом, яка дуже часто призводить до анорексії.
Захворювання це складне і виявляється у добровільному голодуванні, як правило, через бажання схуднути. Спочатку людина намагається обмежити себе в їжі, а потім, коли точку неповернення пройдено і сили організму підірвані, вона не може проковтнути навіть ложки каші. А оскільки органи травлення не в змозі впоратися з прямою функцією, то годувати його починають через зонд або, що ще гірше, mdash; через вену.
У цьому плані показовим є приклад відомої фігуристки Юлії Антипової. Її з діагнозом «нервова анорексія» доправили на лікування до ізраїльської клініки. При індексі маси тіла 11, вона опинилася на межі життя та смерті. Її довелося годувати через вену парентерально. Щоправда, до такого результату її призвело не бажання мати модельні параметри фігури, а висока планка, поставлена перед нею як спортсменка.
Чим загрожує анорексія:
• складність перетравлення їжі;
• підвищена слабкість та почуття ознобу;
• наявність аритмії, м'язових спазмів;
• підвищена травматичність;
• дисбаланс електролітів, життєво важливих кислот та солей;
• у жінок порушення менструального циклу.
Іноді інші захворювання супроводжуються анорексією. Серед них — злоякісні пухлини, захворювання травної системи, різноманітних інфекції.
Прийом деяких препаратів також може спровокувати появу анорексії. Вона може розвинутися на тлі прийняття антидепресантів чи психостимуляторів та ін.
— Чи означає, що анорексія загрожує лише дівчинкам-підліткам?
О.К. Зовсім ні. Величезне значення на жіночу психіку надають гормональні перебудови організму. Тому розвиток анорексії спостерігається як у пубертатному, так і в передклімактеричному періодах.
Серед тих, хто йде на свідоме голодування, чимало жінок, які переступили піввіковий рубіж і прагнуть таким чином утримати молодість, що вислизає. Але річ у тому, що подібні обмеження в їжі для жінок після 45 років неприпустимі.
— Чому?
О.К. Дієта може порушити хибну рівновагу в організмі. А це, у свою чергу, може спровокувати незворотні зміни та багато важких захворювань, у тому числі онкологічних.
Дослідження американських учених довели: для жінок після 50 років небезпеку становлять не так низькокалорійні дієти, як припинення їх. Повернення до нормального харчування супроводжується додатковим набором ваги. А це загрожує розвитком серцево-судинних захворювань та діабету.
Ще одну групу ризику складають молоді мами, які прагнуть після пологів повернути собі форму. Вони сідають на жорсткі дієти, до виснаження займаються в спортзалі і часто доводять себе до кахексії, глибокого виснаження, яке проявляється як на тілесному, так і фізичному рівні, що веде до руйнування всього організму.
До речі, якщо вчасно не схаменутися і не розпочати лікування хворого на анорексію, то є ризик, що рано чи пізно він запрацює аліментарну дистрофію.
Голод не тітка: аліментарна дистрофія розвивається через недостатнє харчування
— Напевно, аліментарної дистрофії більше схильні жителі бідних країн?
О.К. На жаль, розвивається вона сьогодні і в тих, хто живе в цивілізованих країнах, але схильний до тих горе-дієт, які призводять до такого жалюгідного. результату.
Сьогодні багато адептів здорового харчування пропонують контролювати свій раціон таким чином, щоб він не перевищував 1700 кілокалорій на день. Саме стільки отримували в'язні концтаборів і протягували на такій пайці два-три місяці. Зрозуміло, пропоновані дієти передбачають і необхідний комплекс вітамінів, протеїнів, проте їх дотримання пов'язане з ризиком появи аліментарної дистрофії.
Це захворювання, для якого характерні дефіцити маси та індексу тіла (понад 20 і 16 відсотків від норми відповідно), розвивається поступово і починається з ейфорії. Людина зазнає колосального полегшення від скинутої ваги і прагне схуднути ще більше. Свідомо вживаючи менше їжі, він доводить себе до астеноанорексічного стану, коли не в змозі приймати їжу у звичному обсязі. Якщо цьому етапі не звернутися до лікаря, людина може загинути. Ослаблений імунітет не може захистити його від інфекцій чи серцево-судинних захворювань.
Як розпізнати страждаючого аліментарною дистрофією:
• їсть не більше двох разів на добу, з'їдаючи за прийом 100&150 г їжі;
• виключає з раціону молочні та м'ясні продукти, крупи. Обходиться «швидкими» вуглеводами (печиво, шоколадками тощо);
• відрізняється сухою шкірою, ламкістю нігтів та волосся;
• страждає на гіпотонію і брадикардію, яка переходить у тахікардію при найменших навантаженнях;
• скаржиться на прискорене сечовипускання.
Життя надголодь призводить до гіпопротеїнемії, коли рівень білка в плазмі доходить до мінімального. А це у свою чергу призводить до виснаження різних тканин та органів. Розвивається поліендокринна недостатність, від якої насамперед страждають залози внутрішньої секреції (щитовидна залоза, паращитовидні залози, гіпофіз, надниркові залози).
Існують три стадії аліментарної дистрофії.
Ознаки першої стадії аліментарної дистрофії:
• прискорене сечовипускання (до 20 разів на добу), іноді супроводжується болем;
• підвищений апетит, потяг до солоної їжі;
• спрага.
Ознаки другої стадії аліментарної дистрофії:
• м'язова слабкість;
• набряклість ніг;
• зниження температури тіла;
• підвищений апетит та спрага.
Ознаки третьої стадії аліментарної дистрофії:
• різке виснаження організму, що супроводжується анемією та слабкістю;
• серцева та/або печінкова недостатність;
• гіпотонія;
• порушення прохідності у верхніх відділах шлунково-кишкового тракту;
• розвиток пухлин, у тому числі і злоякісних;
• ацидоз (утруднений процес виведення органічних кислот).
— Очевидно, третя стадія аліментарної дистрофії найнебезпечніша?
О.К. Так, насамперед тим, що ацидоз може призвести до голодної коми. А слабкість організму робить його смертельно вразливим до будь-яких інфекцій. Такому хворому потрібна спеціальна медична допомога. Впоратися самостійно він не в змозі.
Навіщо князю павиче перо, а хворому на булімію — два пальці?
— Але багато хто воліє не відмовляти собі в їжі, а виводити її за допомогою блювоти.
О.К. Так, цей прийом ще використовували древні князі під час рясних бенкетів. Щоб не образити господаря і продовжити трапезу, гості, що обтяжіли від їжі, виходили на подвір'я і за допомогою павиче пір'я звільняли свій шлунок від вмісту, що дозволяло їм повернутися за стіл і продовжити процес обжерливості.
Сьогодні таким чином від їжі позбавляються ті, хто боїться видужати. І в першу чергу страждають булімією, захворюванням, яке часто називають антиподом. Але, по суті, вони є близнюками-братами: адже і при анорексії, і за булімії людина бачить корінь усіх своїх проблем у їжі. Тільки в першому випадку він відмовляється від неї, щоб схуднути, а в другому — вживає таких несприятливих заходів, щоб не одужати.
До речі, психогенне блювання, яке є одним із проявів булімії, далеко не єдине порушення харчової поведінки. Існують та інші.
Так, алотріофагія характеризується бажанням їсти неїстівні, а іноді й просто небезпечні предмети (скла, стільці тощо).
Нервова орторексія змушує людину їсти тільки здорову їжу.
Дранкорексія передбачає прийняття алкоголю замість їжі з метою схуднення.
Розлади виборчого харчування мають на увазі виключення продуктів, які людина вважає шкідливими з якихось одних, відомих тільки йому, причин.
Цим перелік харчових патологій не обмежується. Є й прегорексія, яка характерна лише вагітним жінкам, психогенна втрата апетиту, але на особливу увагу заслуговують обсесивно-компульсивні розлади, які спостерігаються у багатьох людей.
— А в чому їхня особливість?
О.К. Обсесії — це нав'язливі думки, а компульсії — довільні дії, за допомогою яких людина намагається позбавитися цих самих думок. Наприклад, він боїться підчепити заразу і тому постійно миє руки. Як не дивно, такі марні дії на якийсь час допомагають йому. Виходячи з цього, легко зрозуміти, що компульсивне переїдання є своєрідним способом заглушити свою тривогу за допомогою їжі і таким чином зациклитися на ній. Вирішити цю проблему можна лише якщо зрозуміти, що проблеми неможливо заїсти, їх необхідно вирішувати. Ну і, звичайно, постаратися знайти в житті інші задоволення, крім їжі.
Спортивний режим: сіль щонайменше, алкоголь під забороною
— Якщо дотримуватись строгих дієт не слід, а скинути зайву вагу хочеться, що в такому разі робити?
О.К. Візьміть на озброєння режим, якого дотримуються спортсмени. Вибраний ними раціон дозволяє бути готовим до змагань будь-якої хвилини. Тобто їм не можна залишатися голодними, але й категорично заборонено наїдатись до відвалу.
Що ж вони їдять? Легку та калорійну їжу. В основному вуглеводи (рис, картоплю, хліб із цільних зерен). П'ють багато води, у тому числі й свіжі соки.
Спортсмени перед стартом не їдять:
• овочі та фрукти, багаті на клітковину. Вони можуть спровокувати нетравлення шлунка;
• алкоголь. Він зменшує доступ кисню до серця;
• солоні продукти. Вони передбачають додаткову рідину, що уповільнює рухи.
Змінивши свої харчові уподобання, можна перевести їжу їхнього розряду фетишу в розряд необхідного палива. І це дозволить, подібно до спортсмена, виграти у долі вирішення найскладніших завдань і отримати свою нагороду у вигляді красивого тіла.
Додати коментар