Вогнища алопеція (alopecia areata) – захворювання, що становить 2% випадків серед усіх видів облисіння. Вогнищева алопеція характерна несподіваним випаданням волосся на шкірі волосистої частини голови, обличчя (область бороди), іноді, дуже рідко, на шкірі тулуба.
На найактуальніші питання пов'язані з проблемою осередкової алопеції ми попросили відповісти Єрошкіна Євгена Юрійовича, к.м.н., Клініка дерматології та косметології "Evgeniy Eroshkin MD"
Можливі причини виникнення алопеції
Є.Є.: Вогнищева алопеція відноситься до трофоневротичних захворювань, у патогенезі якого не останню роль відіграють патології нервової системи.
Вважається також, що процес втрати волосся при осередковій алопеції залежить від порушення активності інгібіторів ензимних процесів, гіпо- та гіперфункції ендокринних залоз.
Деякі автори вказують на можливий аутоімунний характер цього захворювання, а останнім часом ведеться дослідницька робота щодо наявності генетичної схильності.
Крім того, осередкова алопеція майже завжди пов'язана з осередками хронічної інфекції (хронічний тонзиліт, гайморит, каріозні зуби).
Гніздна алопеція: перспективи нових методів досліджень? strong>
Характерні прояви алопеції
Є.Є.: Захворювання типово виникненням на шкірі волосистої частини голови ділянок облисіння різної, частіше округлої форми.
Перші вогнища, як правило, поодинокі, наступні виникають у невеликому віддаленні від першого вогнища і можуть розташовуватися симетрично. На початку захворювання на уражених ділянках шкіри відзначається гіперемія, що супроводжується печінням, та/або свербінням, гіперестезією шкіри.
Сучасний підхід: застосування адапалена в лікуванні гніздної алопеції?
У наступні дні гіперемія поступово зникає і шкіра, позбавлена волосся, набуває кольору слонової кістки. Довге волосся безболісно випадає, фолікулярні отвори зяяють, шкіра в межах зони випадання волосся стає злегка атрофічною.
Прогноз розвитку захворювання осередкова алопеція
Є.Є.: Прогноз щодо осередкової алопеції найчастіше сприятливий. Через 3-6 місяців з моменту початку хвороби, на ділянках облисіння відновлюється зростання нового волосся.
Спочатку виростає знебарвлене пушкове волосся, потім воно потовщується, пігментується і досягає товщини і довжини нормального волосся. Зростання волосся в осередках поразки відновлюється в різний час, і першими заростають, як правило, старі вогнища.
Облисіння та генетичні фактори людини: чи можна попередити ризики?
У більшості випадків у всіх вогнищах ураження відновлюється нормальне зростання волосся, і настає клінічне лікування.
Однак у ряді випадків захворювання може набувати злоякісного перебігу: кількість ділянок втрати волосся збільшується, випадає все волосся на волосистій частині голови, обличчі, пушкове волосся в пахвових западинах і на лобку. Розвивається субтотальна, тотальна чи універсальна алопеція.
Особливості діагностики осередкової алопеції
Є.Є.: Вогнищеву алопецію слід диференціювати від сифілітичної, лепрозної, токсичної алопеції, уродженої атрофії шкіри черепа. Важливу роль у діагностичному процесі відіграє гістологічне дослідження біоптату шкіри з вогнищ ураження.
Гістологічно в початковій стадії вогнищевої алопеції основні зміни відбуваються у волосяних фолікулах: епітеліальні піхви волосся відокремлюються від сполучнотканинних оболонок фолікулярів, структура зовнішнього та внутрішнього епітеліальних піхв порушується, вони роз'єднуються, сосочок волоса атрофується,
Очевидним змінам піддаються також нервово-рецепторний апарат шкіри: нервові закінчення, що розташовані поблизу волосяних фолікулів, руйнуються, втрачають здатність до забарвлення сріблом.
У фазі стабілізації процесу патоморфологічна картина суттєво змінюється: у дермі визначається розширення судин з потовщенням їх стінок, виявляються множинні периваскулярні лімфогістіоцитарні інфільтрати. Кількість волосяних фолікулів різко зменшена.
У розширених гирлах фолікулів є залишки волосся у вигляді знаків оклику і скупчення рогових мас. Волосяні фолікули коротшають.
Періодичне випадання волосся як симптом тимчасової алопеції? strong>
Лікування осередкової алопеції
Незважаючи на те, що в більшості випадків осередкова алопеція проходить самостійно, не вимагаючи будь-якого втручання, існує загальноприйнятий європейський протокол лікування даної патології.
Згідно з протоколом, найвищий ступінь доказовості в сліпих дослідженнях отримали такі методики:
- місцеве застосування топічних кортикостероїдів 4 класу сили;
- внутрішньоосередкове введення кортикостероїдів;
- топічна контактна імунотерапія ДНХБ або ДНЦП.
Інші методи лікування патології показали або суттєво нижчу ефективність лікування, або взагалі відсутність будь-якого терапевтичного ефекту в учасників клінічних досліджень.
Анагенова алопеція: причини виникнення та методи лікування?
Можливі помилки в лікуванні вогнищевої алопеції
Основною терапевтичною помилкою при лікуванні вогнищевої алопеції може стати застосування методів та/або препаратів, які не мають доведеної клінічної ефективності.
В даний час з метою лікування даної патології найчастіше застосовують такі дерматокосметологічні методики як мезотерапія та використання збагаченої тромбоцитами плазми.
Як перша, так і друга з цих методик не має на сьогодні доведеної клінічної ефективності в лікуванні патології, що описується, що говорить про недоцільність їх застосування у пацієнтів з вогнищевою алопецією.
Крім того, є спроби медикаментозної терапії препаратами з недоведеною ефективністю в даному випадку. До них належить призначення вітамінних комплексів, місцевоподразнюючих засобів, препаратів цинку та інших мікроелементів, желатину, біотину та інших.
Новий протокол лікування алопеції: мезотерапія у поєднанні з ботулінотерапією.
>Джерело estet-portal.com
Додати коментар