Сучасні жінки, яким уже "щось за сорок", найчастіше усвідомлюють, що цей вік не тільки дарує радості від професійного успіху та значних життєвих досягнень, але й наближає до особливих фізіологічних змін у функціонуванні організму, які можуть бути дуже неприємними. . Як жінці зустріти новий період у життя без неприємностей у здоров'ї, рекомендує Тетяна Олексіївна Попова.
Тетяна Олексіївна Попова
к.м.н., гінеколог-ендокринолог,
керівник "Центру здоров'я жінки" клініки MDclinic
Які симптоми вказують на наближення клімаксу?
Якщо попитати жінок старшого покоління – наших мам та бабусь, як вони відчували собі в тому делікатному віку, що передував клімаксу, вони певно згадають, що відчуття були, скажімо так, не дуже приємними. Але більшість із них навіть не подумали звернутися до гінеколога за допомогою. Дехто вважає, що це – цілком природні негаразди, а багатьом навіть на думку не спадало, що проблеми із зайвою вагою, тиском, тахікардією, загостренням хронічних захворювань можуть бути пов'язані з наближенням клімаксу.
А як сприймають відчуття вікових змін сучасні жінки? Чи звертаються вони до гінеколога із запитаннями про те, що можна зробити для полегшення цих неприємних відчуттів?
На відміну від 1997 року, коли я працювала в Центрі лікування патології клімаксу, зараз все більше і більше жінок не бажають миритися з клімаксом і хочуть залишатися гарними та здоровими. Хочуть зберегти соціальну та сексуальну активність та не залежати в життя від вікових змін у здоров'ї.
Іноді жінки приходять на прийом до гінеколога та від порога заявляють, що в них уже мабуть почався клімакс, бо десь прочитали про його ознаки та відчувають їх. Які симптоми справді вказують лікареві на те, що його пацієнтка таки наблизилася до клімактеричного періоду?
Спочатку змінюється менструальний цикл: його тривалість скорочується, затримки змінюються кровотечами, під час затримок з'являються перші вегетативні розлади – "припливи", підвищена пітливість, озноби, серцебиття, перепади артеріального тиску; порушується сон та псується характер – виникає дратівливість, плаксивість, схильність до депресії.
Сучасні засоби масової інформації дозволяють жінкам отримати будь-які відомості не лише про симптоми клімаксу, а й про лікарські засоби, якими можна полегшити його прояви. Проте чи знають пацієнтки про замісну гормональну терапію? Що саме знають? Чи готові нею користуватися?
Пацієнтки зазвичай знають лише про те, що існує гормональна терапія (тобто якраз препарати ЗГТ) та різні засоби рослинного походження (які не є по суті замісною терапією). Більшість жінок починають розмову з того, що хотіли б обійтися без гормонів. Тому на прийомі доводиться пояснювати переваги та особливості одних та інших препаратів.
Правильно підібрані засоби ЗГТ здатні значно полегшити прояви перименопаузи.
У разі яких ще проблем із здоров'ям жінки, якій "щось за сорок", допоможе замісна гормональна терапія?
Естрогени, що зникають з процесу обміну речовин після припинення функціонування яєчників, відіграють дуже важливу роль майже для всіх органів та систем жіночого організму. Крім гарного самопочуття, доведено, що тривалий прийом ЗГТ профілактує розвиток остеопорозу та хвороби Альцгеймера.
Які види ЗГТ зазвичай назначають лікарі українським жінкам? Що пропонують своїм пацієнткам гінекологи у інших країнах? Чи є різниця?
Існує три групи препаратів ЗГТ: для жінок у перименопаузі (під час їх прийому зазвичай є менструальноподібна реакція), для жінок у постменопаузі (під час прийому менструацій немає) та препарати для прооперованих жінок (коли видалені матка та яєчники). За кордоном лікарі використовують ще одну групу препаратів, які можна приймати навіть жінкам, у яких діагностовано та проліковано рак молочних залоз. Звичайні препарати ЗГТ таким пацієнткам протипоказані, але так звані SERM (селективні модулятори естрогенових рецепторів) приймати можна.
У яких випадках лікар-гінеколог рекомендує жінці замісну гормональну терапію, а коли – обов'язково призначає її за медичними показаннями?
Потрібно від самого початку усвідомити, що прийом ЗГТ – це терапія вибору жінки. Тобто це не лікування в чистому вигляді, а заміщення гормонів, які перестали вироблятися в організмі. Тож якщо жінка хоче – вона це приймає, а якщо ні – то живе за принципом "господь терпів і нам заповів". Якщо говорити про жінок, яким не можна приймати ЗГТ, – ndash; це може бути з приводу різних хвороб, як гінекологічних (РМЗ, великі лейоміоми, кості тощо), так і загальних (перенесені тромбози, активна фаза гепатитів, опухолі печінки та інших органів та локалізацій).
Іноді пацієнтки гінеколога дуже хотіли б скористатися якимись лікарськими засобами, щоб полегшити симптоми перименопаузи, проте побоюються приймати гормональні препарати. Чи можливі ускладнення або небажані побічні ефекти від ЗГТ? Що робити жінці, коли їй здається, що від прийому призначених ліків "щось йде не так"?
Найбільш поширені проблеми адаптаційного періоду (перші 2-3 місяці прийому препаратів ЗГТ) – це болі та напруження в молочних залозах та невеликі, як мазки, кров'янисті виділення. Зазвичай вони без жодного лікування зникають після адаптації організму до гормонів. Будь-які інші проблеми, що виникають, на порядок нижчі за значущістю, і потребують уваги лікаря, що спостерігає за здоров'ям жінки. Найбільше жінки бояться виникнення раку молочних залоз. І дійсно, після 5-7 років безперервного прийому ЗГТ незначно підвищується рівень захворюваності на РМЗ, але зовсім не підвищується рівень смертності від цієї хвороби. Наоборот у когорті жінок, які приймають ЗГТ, більшість випадків припадає на початкові стадії хвороби. Пояснити це можна тим, що жінки, які приймають ЗГТ, більш прискіпливо ставитися до свого здоров'я та своєчасно роблять всі необхідні діагностичні процедури. Безумовно, якщо самопочуття під час прийому ліків турбує жінку, вона повинна негайно звернутися до лікаря.
Джерело estet-portal.com
Поділіться:
Додати коментар