Кожен живий організм, який існує на нашій планеті, влаштований таким чином, щоб мати можливість захищати себе від впливу різних факторів навколишнього середовища. Всі органи в організмі людини мають свої місцеві фактори захисту, тоді як імунна система є загальним та найважливішим захисним механізмом організму. Однією з головних структур, що захищають очі від різних ушкоджень, є повіки. Ці рухливі складки шкіри виконують безліч функцій, і саме на віки спрямовано так багато уваги пластичних хірургів, оскільки вікові зміни шкіри насамперед виявляються саме в цій галузі. Одним із найскладніших захворювань повік є ектропіон або виворот століття.

Клінічна картина та методи лікування вивороту століття

Століття – це рухлива складка шкіри навколо ока, яка має два шари. Поверхневий шар складається безпосередньо зі шкіри та підлягаючого м'яза, за допомогою якого повіка може рухатися. У глибокій верстві століття є хрящ і кон'юнктива, що покриває його. Передній шар століття містить сальні залози, а також вії, які захищають око від проникнення різних агентів, що ушкоджують. Виворіт століття – це патологія, що стосується лише нижньої повіки, що пов'язано з наявністю в ньому вдвічі менш щільного хряща, ніж у верхньому столітті, за рахунок якого і підтримується фізіологічна форма цієї структури. Під час вивернення століття спостерігається його відставання від очного яблука, внаслідок чого порушуються захисні механізми ока.

Виворіт століття:

  • основні причини виникнення вивороту століття;
  • клінічна картина вивороту століття: що турбує пацієнта;
  • які види операцій використовуються для лікування вивороту століття.

Основні причини виникнення вивороту століття

Можна виділити кілька основних причин, що призводять до виникнення вивернення віку:

  • вікові зміни – у цьому випадку виворот століття виникає у людей похилого віку, як результат ослаблення м'язів та розтягування шкіри. У цьому випадку спостерігається симетрична поразка обох нижніх повік, причому згодом вираженість патологічного процесу посилюється;
  • рубцеві зміни – в результаті отриманих механічних або термічних травм на шкірі нижньої повіки може формуватися рубець, який відтягує повіку від очного яблука. У цьому випадку патологічний процес може бути одностороннім, і його вираженість залежить від розмірів рубця, що сформувався;
  • параліч лицьового нерва – найчастіше виникає після травм або некоректно проведених хірургічних втручань в області обличчя, і призводить до порушення регуляції роботи м'яза, що підтримує нормальний стан нижньої повіки;
  • пухлини в області повік – при цьому виворіт століття відбувається за рахунок механічного порушення нормального його становища.

Клінічна картина вивороту століття: що турбує пацієнта

Діагностувати виворот століття досить просто, оскільки патологія визначається візуально. Спостерігається відставання нижньої повіки від очного яблука з одного або з обох боків, при цьому оголюється кон'юнктива, і нижня повіка опускається донизу. Внаслідок цього у пацієнта виникають такі симптоми:

  • сльозотеча – відбувається в результаті порушення нормального відтоку сліз по слізному струмку внаслідок порушення щільного контакту століття з очним яблуком. Сльози накопичуються між оком і століттям, потім просто скочуються через його край;
  • відчуття стороннього тіла в оці виникає як результат недостатнього зволоження рогівки нещільно прилеглим до очного яблука століттям. Висихання рогівки і провокує виникнення подібних неприємних відчуттів;
  • почервоніння очей – це результат запального процесу, що розвивається у незахищеній від впливу зовнішніх факторів кон'юнктиві;
  • набряк і почервоніння шкіри століття виникає в результаті сльозотечі, оскільки пацієнт механічно дратує шкіру при постійному витиранні сліз.

vyvorot-veka-osnovnye-prichiny-i-metody-korrektsii-ektropiona

Які види операцій використовуються для лікування вивороту століття

Лікування ектропіону або вивороту століття передбачає проведення оперативного втручання з реконструкції нижньої повіки. На сьогоднішній день застосовуються такі види операцій:

  • методика послаблюючого розрізу на кілька міліметрів нижче краю століття: дефект, що утворився, закривають повношаровим трансплантатом, взятим із завушної області. Фіксується трансплантат вузловими швами і пов'язкою, що давить, яка знімається приблизно через тиждень після операції;
  • використання носо-губного клаптя особливо актуальне при ізольованих дефектах нижньої повіки. Після виділення клапоть ротують на дефект століття і підшивають вузловими швами з подальшим накладенням пов'язки, що давить;
  • донорський клапоть з верхньої повіки використовують у тих випадках, коли виворіт століття локалізується переважно по зовнішньому куту ока.

Додати коментар

captcha

ОновитиОновити