Дуже часто лікарям-дерматологам необхідно диференціювати дерматози, клінічно схожі між собою. У цьому випадку дозвіл первинних елементів висипу допоможе підтвердити той чи інший діагноз.
Як правило, такі елементи виникають на місці первинних вогнищ у стадії ремісії захворювання.
Вторинні морфологічні елементи є важливими доказами патологічних процесів шкіри або слизових оболонок.
На estet-portal.com читайте про різновиди вторинних елементів висипу, а також внаслідок чого можуть розвиватися дані дефекти шкіри.
Гіперпігментовані та депігментовані плями: причини виникнення
Серед вторинних елементів виділяють вторинні пігментації, тріщини, ерозії, екскоріації, виразки, скоринки, лусочки, рубці, ліхеніфікації, а також вегетації.
Вторинна гіпо-або гіперпігментація – це зміна кольору шкіри на місці первинних (вузликів, пустул) або вторинних (ерозій, екскоріацій) елементів або на місці травм із крововиливами.
Внаслідок відкладення гемосидерину або меланіну шкіра набуває застійного червоного кольору. Вторинні депігментовані плями виникає внаслідок зменшення кількості меланіну на ділянках первинних елементів висипки.
Такі плями часто зустрічаються в регресивній стадії псоріазу (псоріатична псевдолейкодерма) або після розв'язання різнобарвного лишаю.
Читайте нас також у Facebook
Тріщини та садна: після яких захворювань з'являються дефекти
Тріщина – це дефект шкіри лінійної форми в межах верхніх шарів епідермісу, дерми та слизової оболонки, який виникає внаслідок зниження еластичності шкіри.
Розрізняють поверхневі (fissure) у межах епідермісу та глибокі (rhagas) тріщини, які локалізуються в межах сосочкового шару.
Тріщини зустрічаються у пацієнтів із хронічною екземою, епідермофітією стоп, нейродермітом або вродженим сифілісом. Садина (excoriation) або екскоріація є порушенням цілісності шкірного покриву внаслідок механічного впливу на нього при розчісуваннях.
При глибокому розташуванні садна утворюється рубець. Екскоріації часто супроводжують сверблячі дерматози (короста, нейродерміт) і є об'єктивним доказом хвороби. Також садна зустрічаються при психічному розладі – патомімії.
Патомімія: неврози та психотичні розлади у практиці лікаря-дерматолога
Ерозії та виразки: причини та різновиди морфологічних елементів
Ерозія (erosio) – поверхневий дефект шкіри або слизової оболонки, що виникає внаслідок розриву покришки порожнинних елементів або трофічних порушень в епідермісі, зумовлених виникненням інфільтрату в дермі.
Елемент може мати червоне або рожеве забарвлення та вологу поверхню, а після загоєння не залишає стійких змін.
Виразка (ulcus) – глибокий дефект шкіри або слизової оболонки, що виникає внаслідок некрозу чи гнійного розплавлення первинних проявів.
У виразці виділяють дно і краї: дно може бути нерівним (при хронічній виразковій піодермії) або гладким (твердий шанкер при сифілісі), а також покритим виділеннями, некротичним нальотом або грануляціями.
Дані морфологічні елементи можуть мати підриті, блюдцеподібні або чіткі краї.
Після регресу виразок завжди залишаються стійкі зміни – рубці.
Луска і скоринки: гіперкератотичні морфологічні елементи
Луска (squama) – рогова пластинка, схильна до відокремлення від рогового шару внаслідок втрати з ним міжклітинних зв'язків.
Виділяють: фізіологічне лущення (відбувається регулярно) та патологічне (еритродермія, іхтіоз, ексфоліативний хейліт).
Корочка (crusta) – продукт висихання на шкірі чи слизовій оболонці серозного ексудату, гною чи крові. При нашаруванні одна на одну скоринки називають рупіями.
Залежно від розміру скоринок виділяють висівкові, пластинчасті та великопластинчасті елементи.
Колір скоринок залежить від характеру виділяється: серозний ексудат має блідо-жовтий колір, гнійний – жовтий або зеленуватий, геморагічний – червоний або коричневий.
Елементи можуть розміщуватися на червоній облямівці губ і шкірі (пухирчатка, хейліти, псоріаз, короста, мікози).
Рубці, ліхеніфікації та вегетації: якими бувають дані елементи
Вторинні морфологічні елементи також включають рубці, ліхеніфікації та вегетації. Рубець (cicatrix) – це результат компенсаторно-регенеративного процесу, який розташовується на місці зруйнованої дерми, підшкірно-жирової клітковини або слизової оболонки.
Елемент є грубоволокнистою сполучною тканиною і формується з колагенових волокон.
Як правило, рубці виникають при вирішенні глибоких пустул, виразок, тріщин і екскоріацій.
Залежно від рівня розташування, рубці бувають атрофічними, нормотрофічними та гіпертрофічними.
Свіжі елементи мають червоний або рожевий колір, давніші – стають гіпер- або депігментованими.
Вегетація (vegetationes) - папілярні розростання шкіри або слизової оболонки в області тривалого запального процесу.
Поява вегетацій характерна для вегетуючої пухирчатки (волога вегетація), а також при гострих кондиломах (суха вегетація).
Приєднання вторинної інфекції супроводжується болем, гіперемією та виділенням серозно-гнійного ексудату.
Ліхеніфікація (lichenisatio) – зміни шкіри, що характеризуються різким посиленням шкірного малюнка, гіперпігментацією, сухістю, шорсткістю.
Таке явище характерне для хронічних дерматозів, що сверблять: хронічна екзема, нейродерміт, атопічний дерматит.
Дякую, що залишаєтеся з estet-portal.com. Читайте інші цікаві статті у розділі «Дерматологія». Вас також може зацікавити: Рубці постакне в сучасній косметології – проблема вирішена
Поділіться:
Додати коментар