Патомимия: неврозы и психотические расстройства в практике врача-дерматолога

У практичній діяльності лікарів-дерматокосметологів досить часто зустрічаються пацієнти, які мають розлади невротичного та психотичного спектрів. Своєчасне розпізнавання психічної патології, яка є головною причиною аутодеструктивних уражень шкіри, є ключовим аспектом лікування таких осіб.

У цій статті на estet-portal.com ми розглянемо найпоширеніші групи психогенних дерматозів, відомих під загальною назвою «патомімія». Детальніше про те, що таке патомімія, а також про те, з якими видами психогенних дерматозів може зустрітися у своїй практиці дерматолог чи косметолог, читайте на estet-portal.com у цій статті.

Патомімія може бути наслідком невротичних та психотичних розладів

Патомімія – це такі ушкодження шкіри, які пацієнт завдає собі самостійно через наявність у нього психічного розладу. Патомімія часто нагадує дерматози іншої етіології, тому її діагностика може бути пов'язана з деякими діагностичними труднощами. Відомий випадок, коли патомімію не було розпізнано лікарями понад 18 років.

Пацієнти можуть завдавати собі пошкодження як неусвідомлено (невротичний спектр психічних розладів, деменції, олігофренії), так і навмисно (шизофренія, психопатія).

Вас може зацікавити: Залізодефіцитна анемія – підступний вбивця краси та здоров'я

Патомімія: які причини виникнення самоушкоджень шкіри у пацієнтів

Загальноприйнятої класифікації психогенних дерматозів у наш час немає. Серед усіх причин, які можуть призводити до розвитку самоушкодження шкіри та її придатків, виділяють такі групи:

1.    Самопошкодження шкіри у психопатизованих особистостей, що здійснюються усвідомлено для самозадоволення або привернення уваги (наприклад, у істеричних осіб);

2.    Самопошкодження шкіри у психопатизованих осіб, які здійснюються несвідомо або усвідомлено у пацієнтів, які мають розлади невротичного спектру або психопатії (тривожні особи);

3.    Самопошкодження шкіри у пацієнтів з вираженим порушенням інтелекту (пацієнти з олігофренією, деменцією);

4.    Самопошкодження шкіри у пацієнтів, які мають хронічні психотичні розлади (параноїдна шизофренія);

Звичайно, це далеко не повний список усіх тих психічних розладів, наявність яких у пацієнта може бути причиною звернення до лікаря-дерматокосметолога.

Читайте нас у Telegram

Патомімія: визначення невротичних екскоріацій та дерматоманії

Нижче розглянуті найчастіші різновиди психогенних дерматозів, які можуть зустрітися у практиці дерматологів та косметологів.

Невротичні екскоріації є найчастішим проявом автоагресії у таких пацієнтів. Вони виникають унаслідок переживання пацієнтами сильних негативних емоційних реакцій або вираженої перевтоми, що призводить до розвитку характерного неврозу. Часто зустрічаються у психічно здорових осіб, які мають схильність до розвитку невротичних реакцій у відповідь на перенесені емоційні події.

My default image

Дерматоманія – психічне порушення, що полягає у наявності нав'язливого бажання пацієнта завдати самоушкодження шкірі чи її придаткам. Виділяють такі види дерматоманій:

1.    Трихотілломанія – нав'язливе бажання висмикувати волосся з волосистої частини голови, а також вій, брів та інших частин тіла;

2.    Дерматотлазія – нав'язливий стан з бажанням викликати в себе подразнення шкіри шляхом її розтирання, пощипування, що призводить до виникнення екскоріацій та ліхеніфікацій.

В основі дерматоманії лежить так звана парабулія – патологія вольових у пацієнта.
Вищеописані психогенні розлади найчастіше зустрічаються при неврозах нав'язливих станів, але можуть свідчити про наявність у пацієнта розладів психотичного спектру (шизофренії).

Читайте також: Сучасні підходи до лікування бородавок: найефективніші методи

Патомімія може бути причиною направлення пацієнта до психіатра

Акнефобія – одна з найчастіших причин звернення молодих людей до лікарів-дерматологів. Цим терміном позначають досить відоме явище: «видавлювання» пацієнтами уявних вугрів. У разі шкірні елементи представлені множинними расчесами, дрібними рубчиками, ділянками гиперпигментаций. Улюблена локалізація – шкіра чола, щік, підборіддя та грудей.

Наведені вище стани – це далеко не повний список усіх можливих психогенних дерматозів.

Лікар-дерматокосметолог повинен бути завжди насторожений щодо можливості наявності у пацієнта психічної причини дерматозу.

Якщо не буде вжито необхідних заходів щодо усунення психогенного фактора, ймовірність ефективного лікування таких дерматозів дуже мала.

Важливо вміти правильно збирати анамнез життя пацієнта, делікатно дізнаватися про подробиці його буття, можливі стресові ситуації. Лікар повинен сприймати не лише окремі симптоми захворювання, а й усього пацієнта цілком, у тому числі й особливості його психічного реагування.

Часто однієї лише грамотної та відвертої бесіди з пацієнтом про справжню природу його дерматозу достатньо для усунення його рецидиву в майбутньому.

Але в деяких випадках таких пацієнтів необхідно вчасно направити на консультацію до психіатра чи психотерапевта.

Дякую, що Ви залишаєтеся з estet-portal.com. Читайте інші цікаві статті у розділі «Дерматологія». Можливо, Вас також зацікавить: Привідкрита таємниця надчутливості у пацієнтів з системною червоним вовчаком.

Додати коментар

captcha

ОновитиОновити