Влияние половых гормонов на течение угревой болезни

Вугрова хвороба − хронічне захворювання сальних залоз, яким хворіє 9% населення Землі. За поширеністю акне займає восьме місце серед усіх захворювань людства і третє . за частотою звернення пацієнтів до лікаря-дерматовенеролога.

Це захворювання переважно маніфестує у пубертатному періоді, при фізіологічному збільшенні рівня стероїдних гормонів («юнацькі акне»), а в період від 18 до 20 років у більшості випадків − регресує.

Водночас у частини пацієнтів цей дерматоз триває або вперше виникає у віці після 20 років.

Дізнайтесь у статті на  estet-portal.com  про сучасні дані, які дозволяють визначити причину та провести ефективне лікування вугрової хвороби у разі наявності ендокринної патології.

Проблема вугрової хвороби серед дорослих пацієнтів у практиці лікаря-дерматолога

В останні десятиліття відстежується неухильна тенденція збільшення кількості жінок, у яких діагностують вугрову хворобу у віці від 20 років і старше.

Читайте нас у Instagram!

Згідно з літературними даними, діагноз акне встановлюють у 54% жінок віком від 18 років. Захворювання «Вугрова хвороба» залишається вагомим і не втрачає своєї актуальності досі.

Вугрова хвороба є багатофакторним захворюванням апарата сальних залоз.

Читайте також:Підходи до лікування тяжких форм акне

Провідними ланками патогенезу є поєднання чотирьох основних факторів:

  • збільшення секреції продукції шкірного сала;
  • порушення процесів кератинізації проток сальних залоз;
  • інтенсивна колонізація анаеробними бактеріями Propionibacterium acnes;
  • звільнення медіаторів запалення з утворенням запальної реакції в шкіріе.

My default image

Варіації проявів клінічної картини вугрової хвороби

Клінічні прояви запалення мають широкий діапазон: від невеликих поверхневих папуло-пустульозних елементів до глибоких нодулокістозних.

Точні послідовності факторів, що призводять до розвитку акне на сьогодні до кінця не вивченими. Однак першим кроком у цьому процесі є формування мікрокомедону, який є попередником комедонів, папул і пустул.

Утворення мікрокамедону зумовлене збільшенням продукції шкірного сала за рахунок стимуляції сальних залоз андрогенами.

У той час як збільшується секреція себуму, зростає проліферація та зменшується кератинізація в середині фолікула, що спричиняє закручування протоки сальної залози.

Внаслідок цього накопичення утворюється мікрокомедон, а згодом розвиваються більш клінічно видимі, закриті або відкриті комедони.

Колонізація проток залоз P. acne та утворення медіаторів запалення призводить до розвитку запальної реакції.

Читайте також:  Патогенез акне в залежності від вікового періоду пацієнта

Збільшення продукції шкірного сала зазвичай відбувається в період статевого дозрівання, а також може спостерігатися при гіперандрогеніі.

Роль гіперандрогенії у розвитку вугрової хвороби

Гіперандрогенія − це зміни в жіночому організмі, що виникають внаслідок дисфункції синтезу, транспорту, метаболізму андрогенів та їх впливу на чутливі до андрогенів органи-мішені.

Гіперандрогенія, як один з провідних факторів виникнення акне, може виявлятися:

  • абсолютним збільшенням концентрації андрогенів у плазмі крові, оваріального або наднирникового походження;
  • виникати внаслідок підвищеної чутливості рецепторів шкіри до нормальної та навіть зниженої концентрації андрогенів.

My default image

Для некласичної форми вродженої дисфункції надниркових залоз характерна гіперандрогенія, яка має свої специфічні клінічні та лабораторні ознаки, а саме:

  • простежується спадковий характер захворювання;
  • загострення вугрової хвороби в більшості випадків обумовлено стресовими ситуаціями;
  • переважання комедонів над запальними елементами;
  • гірсутизмом на андрогензалежних ділянках тіла (обличчя, груди, низ живота, нижні кінцівки);
  • ожиріння за андрогенним типом з переважанням відкладання жиру на передній черевній стінці;
  • вираженою себореєю.

Читайте також: Ретиноїди: революційний засіб боротьби з вугровою хворобою та фотостарінням

При гормональних дослідженнях виявляють збільшення в плазмі крові вмісту:

  1. 17-гідроксипрогестерону;
  2. дегідроепіандростерону сульфату;
  3. вільного тестостерону.

Збільшення концентрації вільного тестостерону в плазмі пацієнтів з вугровою хворобою може бути внаслідок зниження концентрації глобулінів, які синтезуються в печінці та пов'язують статеві гормони.

З глобулінами зв'язується 65% тестостерону, що циркулює в крові, 33% зв'язується з альбумінами, а 2% залишається в активній вільній формі.

У жінок важливою патогенетичною ланкою при гіперандрогенії є порушення приєднання андрогенів до специфічних глобулінів, які пов'язують статеві гормони.

Читайте також: Методи підвищення тривалості та ефективності дії ботулотоксину

Тому в менеджменті вугрової хвороби дуже важливо лікарю-дерматологу оцінити ендокринологічний статус пацієнта.

 Ще більше корисної інформації на нашому YouTube-каналі:

Додати коментар

captcha

ОновитиОновити