У чому лікування нефропатії при подагрі?

Головна мета терапії при подагричній нефропатії – позбавлення від основного захворювання, тобто подагри, а також виведення та розчинення кристалів солей сечової кислоти. При одночасному наявності каменів у нирках показано також хірургічне втручання. Основні складові лікування нефропатії при подагрі включають призначення спеціальної дієти та специфічних препаратів, здатних розчинити урати та налагодити процес виведення сечової кислоти із сечею.

Комплекс завдань та методів терапії, які застосовуються при такому лікуванні, в основному залежить від форми захворювання, яка може бути клінічною або хронічною. Докладніше про лікування нефропатії читайте у нашій статті.

Від чого залежить прогноз перебігу нефропатії? Принципи лікування нефропатії

Про основні принципи лікування нефропатії сказано вище. Крім найголовніших його цілей, а саме позбавлення від подагри та розчинення солей, воно має бути спрямоване також і на реалізацію інших завдань, що залежать від індивідуальних особливостей перебігу захворювання. Наприклад, зниження тиску в артеріях, лікування пієлонефриту, нормалізацію кількості сечової кислоти.

Прогноз і протікання, як і лікування нефропатії при подагрі, залежать від її форми і типу. Наприклад, тубулоінтерстиціальний хронічний нефрит (ХТІН) може протікати латентно, тобто нетипово для гострої нефропатії. У цьому випадку знадобиться час на встановлення правильного діагнозу, що може посилити прогноз перебігу хвороби.

Які основні методи лікування нефропатії?

Розрізняється хронічна форма нефропатії при подагрі та гостра сечокисла нефропатія. В останньому випадку застосовують активну інфузійну терапію (прийняття спеціальних розчинів у комплексі з фуросемідом та алопуринолом). Хронічна форма потребує комплексного лікування нефропатії, що передбачає порятунок від різних додаткових симптомів та ускладнень.

Загальні методи лікування нефропатії при подагрі є такими:

1. 1. Дієта. Включає споживання низькокалорійних продуктів, зниження кількості споживаних м'яса, риби, бобів, а також збільшення об'єму рідини, що випивається в день (до 2 – 2,5 л). Йдеться про рясне лужне пиття.
2. Препарат алопуринол. Його добове споживання, як правило, знаходиться в діапазоні 200-600 мг на добу (кількість може знижуватись при зниженні КФ). Призначається при хронічному ТІН та уратному нефролітіазі. Часто прийом цього засобу поєднують з іншими ліками, що сприяють розчиненню кристалів солей.
3. Урикозуричні засоби. При хронічній формі подагричної нефропатії протипоказані, проте можуть застосовуватись у лікуванні хронічного ТІН. Також можливим є їхнє комбінування з іншими препаратами.
4. 4. Суміші цитратів. Застосовуються для лікування нефропатії форми уратного нефролітіазу. Їхнє завдання – розчиняти дрібні сольові утворення.
5. 5. Антигіпертензивні засоби.
6. Ліки гіполіпідемічного призначення. Застосовні при ЛНП-рівні подагри понад 130 мг/дл.

Варіанти течії  нефропатії при подагрі

Такі форми подагричної нефропатії, як уратний нефролітіаз та хронічний ТІН, найчастіше виявляються в період тривалого перебігу хронічної подагри, що супроводжується періодичним загостренням артриту. Прогноз розвитку та лікування нефропатії даних форм характеризується їх тривалим перебігом.

Не зайвим буде відзначити також те, що у деяких випадках за нефропатією ховається нирковий тип подагри або прояви ревматичних захворювань.  У разі ХТІН перебіг захворювання може бути прихованим.

Можливі також і випадки перебігу уратного нефролітіазу з симптомами постренальної гострої нефропатії, що повторюються. Гостра сечокисла нефропатія більш типова для свого випадку, тобто її перебіг є циклічним.

Важливо врахувати фактори, що підвищують ризик перетікання нефропатії у хронічну форму.

Фактори ризику переходу нефропатії до хронічної форми:

• систематичне підвищення артеріального тиску;
• концентрація білка в сечі від 1 г/л;
• хронічний пієлонефрит;
• літній вік пацієнта, у якого спостерігається подагра.

Слід зазначити, що перетікання клінічної форми нефропатії в хронічну може займати період до 12 років.