Захворювання щитовидної залози є другою за поширеністю ендокринологічною патологією. Саме щитовидна залоза є одним із найбільш сприйнятливих. до впливу радіоактивного випромінювання органів, а нашій країні ця проблема є особливо актуальною. При підозрі на патологію щитовидної залози першим та найбільш важливим діагностичним методом є ультразвукове дослідження щитовидної залози. Кожен практикуючий лікар повинен знати про показання та методику проведення цього дослідження, а також вміти правильно трактувати отримані результати. Саме від компетенції лікаря залежить прогноз для життя та працездатності пацієнта з патологією щитовидної залози.
Показання до проведення ультразвукового дослідження щитовидної залози
На сьогоднішній день при найменших порушеннях у роботі або зовнішньому вигляді щитовидної залози пацієнт прямує на ультразвукове дослідження. Тим не менш, існують чіткі рекомендації, у яких конкретно випадках ультразвукове дослідження щитовидної залози є обґрунтованим:
- пальпаторне виявлення утворень у щитовидній залозі;
- візуально великі освіти в області шиї;
- контроль ефективності результатів лікування;
- спостереження пацієнтів після оперативних втручань на щитовидній залозі;
- ультразвуковий моніторинг при проведенні біопсії щитовидної залози;
- профілактичні дослідження в регіонах із дефіцитом йоду.
Методика проведення ультразвукового дослідження щитовидної залози
Під час проведення дослідження пацієнт лежить на спині з підкладеним під плечі валиком та високо закинутою головою. Ультразвуковий датчик проводиться анатомічною ділянкою на шиї від щитовидного хряща до надключичних областей. Під час проведення ультразвукового дослідження щитовидної залози необхідно оцінювати такі її ознаки: розташування, розміри, контури, ехо-структуру, ехогенність, наявність об'ємних утворень та їх якісні характеристики, взаємини щитовидної залози з навколишніми тканинами, стан регіонарних лімфовузлів. Для нормального стану щитовидної залози характерні типове її розташування, чіткі та рівні контури, помірна ехогенність, однорідна або неоднорідна ехо-структура.
Ультразвукові ознаки дифузного нетоксичного зоба та аутоімунних захворювань щитовидної залози
При дифузному нетоксичному зобі зберігається нормальна структура щитовидної залози середньої ехогенності, рівні та чіткі її контури. Часто виявляються вогнищеві зміни, які візуалізуються як дрібні гіпо- або анехогенні зони. Дифузний токсичний зоб та хронічний аутоімунний тиреоїдит - це аутоімунні захворювання щитовидної залози, а головною їх ультразвуковою ознакою є дифузна або осередкова зміна ехогенності. Ультразвуковими ознаками дифузного токсичного зоба є значне збільшення обсягу щитовидної залози, причому розмір збільшений дифузно, рівні і чіткі її контури, неоднорідна ехо-структура, помірно знижена ехогенність. Аутоімунний хронічний тиреоїдит має властивість протікати у двох варіантах: гіпертрофічному та атрофічному. При гіпертрофічному варіанті аутоімунного тиреоїдиту спостерігається виражене зниження ехогенності та неоднорідна структура щитовидної залози. Атрофічний варіант характеризується гіпоехогенними ділянками на тлі підвищеної ехогенності, при цьому атрофування щитовидної залози значно зменшено у своїх розмірах.
Ультразвукові ознаки гострого та підгострого тиреоїдиту
При гострому гнійному тиреоїдиті залученими до патологічного процесу може бути залучена вся щитовидна залоза, або лише одна з її часток. Ультразвуковими ознаками гострого тиреоїдиту є збільшення розмірів часток щитовидної залози та поява зон значно зниженої ехогенності без чітких контурів. Підгострий тиреоїдит характеризується такими ультразвуковими ознаками: збільшенням розмірів щитовидної залози, наявністю нечітких її контурів, неоднорідної структури, появою гіпо- та анехогенних зон. При тотальному ураженні заліза стає гіпоехогенною. У перші кілька тижнів захворювання визначаються дрібні паратрахеальні лімфовузли, які перестають візуалізуватись після початку терапії.
Ультразвукові ознаки вузлового та багатовузлового зоба
Для nbsp; багатовузлового зоба характерна візуалізація множинних утворень із добре обмеженими контурами. Ехогенність при цьому може бути зовсім різною, структура щитовидної залози може бути солідною або поєднуватись з анахогенними зонами. Часто можна побачити гіперехогенні включення, для яких характерна акустична тінь, що обумовлено наявністю кальцинатів. Деякі вузли можуть бути оточені гіпоехогенним обідком, який може відповідати капсулі, запальному процесу або набряку щитовидної залози. Багатовузловий зоб може візуалізуватися при ультразвуковому дослідженні як конгломерат утворень.
Ультразвукові ознаки новоутворень щитовидної залози
Новтворення будь-якої природи в щитовидній залозі при ультразвуковому дослідженні визначаються утворення різних розмірів з чіткими контурами, можуть бути округлої або овальної форми. Ехогенність їх частіше знижена, але може бути середньою або підвищеною. Немає однозначних ультразвукових критеріїв, за якими можна було б відрізнити доброякісне утворення від злоякісного. Вирізняють такі ехографічні ознаки, якими можна запідозрити злоякісний характер освіти:
- контури освіти є нечіткими, уривчастими, нерівними;
- значний характер і низька ехогенність освіти;
- наявність мікрокальцинатів;
- дрібні кальцинати солітарного вузла у молодих пацієнтів;
- переважання товщини пухлини над її шириною.
Пам'ятайте, що достовірних ультразвукових ознак, що дозволяють встановити діагноз злоякісного процесу в щитовидній залозі, не існує! Для підтвердження онкологічного захворювання необхідне проведення додаткових досліджень щитовидної залози!
Поділіться:
Додати коментар