Видалення небажаного волосся лазером: ефекти та рекомендації

Великий вплив на кінцевий результат лазерного видалення волосся має правильний догляд за шкірою до та після процедури.

Будівля волосяного фолікула

Волосяний фолікул (лат. follikulus pili – волосяна цибулина) – корінь волосся разом з навколишнім його кореневим піхвою. До фолікула прикріплені сальні залози, а також іноді потова залоза. Стрижень волосся в поперечному розрізі складається з внутрішньої мозкової речовини (відсутня в пушковому волоссі), середньої кіркової речовини та кутикули. Мозкова речовина складається з клітин, що ще не ороговіли, а кірковий шар – з ороговілих клітин і становить близько 90% від загальної маси волосся. У клітинах цього шару є пігменти, від співвідношення яких залежить колір волосся: еумеланін (чорно-коричневий) і феомеланін (жовто-червоний).

Влади Цепколенко
д.м.н., професор, заслужений лікар України,
президент Українського товариства естетичної
медицини, генеральний директор Українського
інституту пластичної хірургії
та естетичної медицини" Віртус"

Однак далеко не всі ділянки волосся мають пігментацію, що ускладнює процедуру лазерної епіляції. Більш того, деякі з них знаходяться на відстані від пігментованих частин: стовбурові клітини фолікула, що становлять зовнішню частину епітеліальної піхви кореня волосся разом з прикріпленням м'яза, що випрямляє волосся. У нижній частині фолікула знаходиться досить великий волосяний сосочок (утворений із сполучної тканини та сітки кровоносних судин), що контролює зростання волосся. Якщо під час епіляції не вдалося зруйнувати цей елемент, то на місці волосся, що випало, виросте новий – тимчасове, а не постійне видалення волосся (рис. 2.5-2.6).

Розрізняють три стадії розвитку фолікула: анаген (період росту), катаген та телоген (період спокою). У нормі у здорової людини 80-90% волосся перебувають у стадії анагену, 10-15% - у стадії телогена та 1-2% - у катагеновій стадії. Зазначається, що волосся, що знаходиться у фазі анагену, більш чутливе до лазерного випромінювання, а волосся, що знаходиться в катагені і телогені, менш чутливі. Для повного видалення волосся потрібно кілька (3-5) сеансів з інтервалами 2-3 місяці.

Фототермічне видалення волосся ґрунтується на принципі селективного фототермолізу. У видимому та ближньому інфрачервоному діапазонах світлових хвиль роль основного хромофора волосяних фолікулів грає меланін, що знаходиться у волосяному стрижні, зовнішньому епітеліальному піхві та області міжклітинного матриксу. Світло з довжинами хвиль 600-1100 нм проникає досить глибоко в шкіру і добре поглинається меланіном при слабкому поглинанні гемоглобіном і водою, здійснюючи селективне нагрівання та фототермоліз волосяного стрижня, епітелію волосяного фолікула та пігментованого міжклітинного.

Відповідно до методики селективного фототермолізу тривалість імпульсу повинна бути меншою за час термічної релаксації фолікула (20-100 мс залежно від його розміру), тому що в іншому випадку дифузія тепла від волосяного стрижня призводить до нагрівання оточуючих його структур.

>

Непігментовані ділянки фолікула не можуть ефективно нагріватися світлом безпосередньо, тому для їх видалення доводиться підвищувати тривалість імпульсу (перевищуючи час термічної релаксації пігментованої частини), щоб тепло встигло поширитися у більшій ділянці, ушкоджуючи цільові прозорі клітини. Нагрів довгими імпульсами (100 мс) призводить до довготривалого видалення волосся, але з високим ризиком пошкодження епідермісу. Гістологічне дослідження показує селективне термічне пошкодження фолікулів пігментованого волосся з вапоризацією стрижнів, великі ділянки некрозу в епітелії фолікулів, а місцями розриви та міжфолікулярні ушкодження дерми.

Темна шкіра (загар) посилює неспецифічне нагрівання, але епідермальне охолодження дозволяє звести до мінімуму можливі небажані наслідки. Найчастіше застосовуються пакети з льодом, що охолоджують гелеві подушки, потік охолодженого повітря, кріогенні спреї або охолоджені сапфірові лінзи.

Фотохімічне видалення волосся – застосування фотосенсибілізаторів для цілеспрямованої хімічної дії. В даний час подібні методики знаходяться на стадії становлення та клінічних випробувань, тому не можуть бути рекомендовані для масового застосування.

Можна виділити три основні механізми руйнування волосяного фолікула під впливом лазерного випромінювання:

• термічний (локальний нагрівання);
• механічний (ударна хвиля або сильна кавітація);
• фотохімічний (вироблення синглетного кисню та вільних радикалів).

Основні мілісекундні лазери для епіляції

Рубіновий лазер, 694 рм

Світло цього лазера дуже інтенсивно поглинається меланіном, а подальше зменшення довжини хвилі практично неможливе через значне посилення поглинання гемоглобіном (табл. 6). Глибина проникнення світла, хоч і достатня, але значно поступається іншим епіляційним лазерам. Обробка шкіри IV-VI фототипів по Фітцпатріку небажана, ідеальний варіант - ; шкіра I-II типів, на якій можливе видалення практично будь-якого волосся. Для захисту епідермісу рекомендується застосовувати епідермальне охолодження.

Таблиця 6. Характеристики основних епіляційних лазерів

Тип лазера	Довжина хвилі, нм	Тривалість імпульсу, мс	Щільність енергії випромінювання, Дж/см2	Тип шкіри	Колір волосся	Діаметр волосся
Рубіновий	694	10-50	10-50	I-III	Від темного до світло-коричневого	Товстий і тонкий
Олександритовий	755	1-300	10-50	I-VI	Від темного до світло-коричневого	Товстий і тонкий
Діодний	800	5-700	до 100	I-VI	Від темного до світло-коричневого	Товстий
Nd:YAG	1064	1-300	до 600	I-VI	Темний	Товстий

Олександритовий лазер, 755 нм

Середня глибина проникнення світла цього лазера вглиб шкіри трохи більша, ніж у рубінового, але менше, ніж у діодного або Nd:YAG лазерів. За інтенсивністю поглинання світла меланіном, навпаки, з тих, що розглядаються, поступається тільки рубіновому лазеру, що ускладнює обробку темної шкіри, але дозволяє видаляти навіть тонке і відносно світле волосся, що практично неможливо при використанні лазерів з довжиною хвилі понад 800 нм.

Діодні лазери, 800-900 нм

Потужні діодні лазери часто використовуються для видалення волосся. Основною причиною такої популярності є відносно велика довжина хвилі, що забезпечує достатню глибину проникнення випромінювання, що значно поглинається меланіном. Ці лазери – “золота середина” між рубіновими та неодимовими лазерами. Як уже неодноразово згадувалося, велика довжина хвилі, відносно довгі імпульси та застосування зовнішнього охолодження шкіри дозволяють більш ефективно обробляти як темні типи шкіри, так і шкіру зі значною засмагою (рис. 2.5-27, рис. 2.5-28).

Nd:YAG лазер, 1064 нм

Вартості мілісекундного Nd:YAG лазера – можливість обробки всіх типів шкіри (особливо із застосуванням епідермального охолодження) та велика глибина проникнення світла, що дозволяє безпосередньо нагрівати навіть глибоко розташовані ділянки волосся.
Недолік – відносно слабке поглинання світла меланіном, що вимагає застосування високої щільності потужності випромінювання і не дозволяє видаляти тонке або світле волосся.

Довгохвильові лазери (900-1100 нм) можна використовувати і для боротьби з проблемою врослого волосся, яка часто зустрічається після постійного гоління і особливо актуальна для пацієнтів з IV-VI типами шкіри за Фітцпатриком.

Практичні рекомендації щодо лазерної епіляції

Серед факторів, що впливають на результат обробки, необхідно виділити такі:

• колір волосся та колір шкіри пацієнта;
• тип волосся та його густота;
• гормональний фактор;
• анатомічна локалізація.

Найкраще піддаються лазерному видаленню волосся пацієнти зі світлим тоном шкіри та густим темним волоссям, що не мають патології з боку ендокринної системи. Сучасні технології не дозволяють успішно видаляти світле і тонке пушкове волосся. Великий вплив на кінцевий результат робить правильний догляд за шкірою до і після процедури.

У пацієнтів зі світлим волоссям можлива епіляція лазером з короткою довжиною хвилі (наприклад, рубіновим), а темне волосся видаляється будь-яким лазером (переважно використовувати діодний або олександритовий, що викликає менше нецільового нагрівання). При низькій потужності лазера (менше 50% від рекомендованої) спостерігається практично нульова ефективність процедури через недостатнє нагрівання навіть пігментованих частин волосся. Більш тривалі імпульси та охолодження знижують ризик побічних ефектів.

Застосування повторних (здвоєних або строєних) імпульсів меншої, ніж зазвичай, потужності дозволяє підтримувати в контрастному фолікулі необхідну для його руйнування температуру, але дає оточуючим тканинам час на остигання (оскільки час її термічної релаксації набагато менше, ніж у фолікула). Така методика підвищує безпеку обробки темної (або засмаглої) шкіри.

Першу процедуру рекомендується присвятити пошуку оптимальних налаштувань лазера: проводиться від 3 до 10 імпульсів різної потужності, критерієм оцінки є слабко виражені симптоми фолікуліту через 20-40 хвилин, відсутність яких свідчить про недостатню потужність.

Одноразова обробка призводить до скорочення кількості волосся, що росте, не більше ніж на 30%, а після 3-4 сеансів їх кількість може скоротитися на 40-70%. Повторні обробки необхідні тому, що лазерному впливу піддаються лише пігментоване волосся. Значна частина волосся при цьому знаходиться на інших етапах природного циклу росту, що становить 6-8 тижнів, тому вони можуть бути оброблені як мінімум через половину цього періоду.

Додаткові рекомендації

Проведення передопераційного періоду:

1. Протягом місяця перед лазерною епіляцією рекомендується уникати інсоляції шкіри та використовувати сонцезахисні креми з високим фактором захисту та оксидом цинку. При необхідності відбілюючої терапії застосовуються гідрохінон, койєва, ретиноева та АНА кислоти. Вищипування та воскова епіляція не рекомендуються, оскільки наявність волосяного стрижня всередині фолікула підвищує ефективність лазерної епіляції. Гоління та депіляційні креми не суттєво впливають на результат.
2. За день до лазерної епіляції волосся видаляється за допомогою бритви. За наявності показань – профілактичний прийом антибіотиків чи противірусних препаратів.

Оцінка результатів лазерної епіляції

В результаті лазерної обробки можлива тимчасова або постійна втрата волосся. Найбільш вірогідна тимчасова втрата – затримка росту волосся на 1-3 місяці (відповідає тривалості фази телогена). При постійній втраті волосся їх кількість значно скорочується на термін, що перевищує цикл зростання. Повна втрата – скорочення практично до нуля кількості нового волосся – може бути тимчасовою чи постійною. Зазвичай після лазерної обробки відбувається повне, але тимчасове випадання волосся на 1-3 місяці; частина волосся випадає назавжди. Пошкоджене волосся випадає протягом 5-10 днів, а нове часто виростає більш тонким і світлим, що є вкладом у загальний косметичний результат.

Ефективність видалення волосся на тривалий термін безпосередньо залежить від їх кольору та щільності енергії випромінювання. Так як при кожній обробці втрата волосся складає до 20-25%, для повного видалення потрібно кілька обробок. У поодиноких випадках у пацієнтів спостерігається дуже слабка реакція на обробку (і навіть стимуляція росту волосся), причиною чого найчастіше є гормональний фактор.

Для оцінки ефективності лазерної епіляції рекомендується використовувати дерматоскопію з наступним підрахунком кількості волосся: зменшення їх кількості на 20% за одну процедуру свідчить про високу ефективність лазерної епіляції, менше 10% - про недостатню ефективність (рис. 2.5-29).

>

Побічні ефекти та ускладнення, їх усунення

За умови дотримання техніки безпеки та врахування особливостей шкіри пацієнта ускладнення виникають рідко. До побічних ефектів належать такі:

• біль під час обробки та відразу після неї;
• перифолікулярна еритема та набряк (проявляються протягом півгодини після процедури);
• пігментаційні зміни (5-10%, більш ймовірні у засмаглих або смаглявих пацієнтів).

Як правило, гіперпігментація самостійно проходить протягом 4-6 місяців. Збільшення тривалості імпульсу до 15-20 мс знижує інтенсивність гіперпігментації та скорочує час відновлення кольору шкіри.

Ризик рубцювання мінімальний, за винятком випадків надмірно агресивної обробки або післяопераційної інфекції. Можливе зникнення ластовиння та освітлення татуювань.

При появі сверблячки та бульбашок (що свідчать про надмірну потужність лазера) рекомендується застосовувати місцеві кортикостероїди, антигістамінні препарати та призупинити курс лазерної терапії.

Побічні ефекти частіше виникають у пацієнтів, які перенесли herpes simplex, а також при лазерній обробці шкіри навколоротової, лобкової областей або зони бікіні. Наслідком пошкодження епідермісу можуть бути бактеріальні інфекції. При лазерній обробці областей, що характеризуються рясним потовиділенням або силовими навантаженнями, може виникати фолікуліт.

Під час проведення сеансів лазерної терапії не рекомендується прийом гарячих ванн та плавання, що підвищують сприйнятливість шкіри до хворобливих факторів.

Зазначаються випадки тимчасової або постійної лейкотрихії (знебарвлення волосся), пов'язаної з руйнуванням (або зниженням функціональності) меланоцитів при недостатньому пошкодженні клітин волосяних цибулин.

Далі буде.