Складності та помилки діагностики атопічного дерматиту у дітей

Пацієнти з атопічним дерматитом потрапляють на прийом не тільки до дерматологів, а й до лікарів інших спеціальностей, оскільки його прояви часто пов'язані із захворюваннями органів травної, дихальної, видільної систем, з вірусними інфекціями, метаболічними порушеннями. У той же час трапляються випадки гіпердіагностики, коли діагноз атопічного дерматиту ставиться при зовсім інших шкірних хворобах. Діагностичні складності пов'язані з великою кількістю різних екзематозних уражень шкіри, з якими його доводиться диференціювати. Які складнощі для діагностики атопічного дерматиту у дітей?

Складнощі діагностики атопічного дерматиту у дітей

Серед хворих, які звертаються до дитячого дерматолога, пацієнти з атопічним дерматитом становлять приблизно 37,12%. У процесі діагностики атопічного дерматиту у дітей кількість діагностичних помилок становила 25,14%, причому майже половина з них припадала на групу дітей грудного та раннього дитячого віку. Які помилки в діагностиці атопічного дерматиту в дітей віком можуть бути, читайте далі на estet-portal.com. Не виключаються випадки, коли лікар може “переглянути” атопічний дерматит, особливо легкі форми, але зараз переважають помилки гіпердіагностики.

У процесі діагностики замість помилково встановленого атопічного дерматиту у маленьких дітей виявляли:

• неонатальні або дитячі акне, дитячий себорейний дерматит (на тлі гормонального кризу новонароджених), червона міліарія, везикулопустульоз, імпетиго, пелюшковий дерматит, інтертригінозна стрептодермія, обмежений кандидоз шкіри, чесотка;
• у дітей віком II вікової фази атопічного дерматиту — волосяний лишай, еритематосквамозна стрептодермія, короста, нуммулярна екзема, вульгарний аутосомно-домінантний іхтіоз з вторинною інфекцією, дисгідротична екзема, строфулюс, кандидоз гладкої шкіри та нігтьових валиків;
• у підлітків та пацієнтів старшого віку виявляли рожевий лишай, контактні ірритантні або алергічні дерматити (металодерматити, косметичні дерматити), фолікулярний кератоз на тлі ювенільних гіпофізарних дисфункцій, себорейний дерматит, мікробну екзему.

> picture>

Причини помилок у діагностиці атопічного дерматиту у дітей

Причини діагностичних помилок різноманітні. До них слід віднести і об'єктивні складнощі, пов'язані з відсутністю єдиної патогномонічної специфічної ознаки, яка б поставила крапку в діагностиці атопічного дерматиту у дітей, а також з великою кількістю етіологічно різних екзематозних уражень шкіри, з якими його доводиться диференціювати.

Причини помилок у діагностиці атопічного дерматиту у дітей пов'язані з:

• великою кількістю різних запальних, везикульозних, ексудативних висипань на шкірі у немовлят;
• нечіткістю вказівок в анамнезі про точний термін дебюту симптоматики та про спадковість дитини;
• неможливістю оцінки суб'єктивних відчуттів немовляти (свербіж чи печіння, біль);
відсутністю низки діагностичних критеріїв, які ще не встигли проявитися на самому початку хвороби (хронічний рецидивуючий перебіг, багато додаткових критеріїв), і низькою специфічністю інших ознак (дебют у ранньому дитинстві, свербіж).

Вікова еволютивна динаміка створює складнощі у діагностиці атопічного дерматиту у дітей. Лікарі, які працюють з різними віковими контингентами хворих, набувають досвіду переважно щодо певної вікової фази атопічного дерматиту (I та II – у дітей або III – у дорослих пацієнтів), що часом заважає формуванню цілісного уявлення про природний розвиток хвороби.

>

Нерідкі випадки, коли ставиться діагноз атопічного дерматиту за відсутності такої обов'язкової ознаки, як свербіж (у дітей з волосяним лишаєм), або при дебюті у зрілому віці.

Також при повній відсутності екзематозних або ліхеніфікованих поразок у дітей з іншими дерматозами тільки на підставі слів батьків про ”харчової алергії” ставиться діагноз атопічний дерматит.

При діагностиці атопічного дерматиту у дітей виключають цей діагноз такі ознаки:

• відсутність сверблячки;
• відсутність типового екзематичного висипу;
• дебют від народження або в перші тижні життя.

Вважається, що наявність сверблячки має бути стовідсотково головним критерієм при діагностиці атопічного дерматиту. Однак ця ознака має низьку специфічність, оскільки сверблячих дерматозів дуже багато і у дітей, і у дорослих.

Атопічний дерматит можна сплутати з будь-яким попереднім захворюванням шкіри (токсичною еритемою новонароджених, дитячим себорейним дерматитом, хворобою Лайєлла, везикулопустульозом).

Також при діагностиці атопічного дерматиту у дітей можливе встановлення помилкового діагнозу при вроджених інфекціях з везикульозним висипом, при хворобі Ріттера, SSS-синдромі, ранніх мікробних та екземоподібних ураженнях шкіри при вроджених імунодефіцитах.

Ознаки екземи при діагностиці атопічного дерматиту у дітей

При неатопічних екземах теж може формуватися ліхеніфікація, іноді можливе і складчасте розташування уражених ділянок (при мікогенній та професійній екземі). Між різними екзематозними захворюваннями є клінічні відмінності.

Найбільш яскравою відмінністю атопічної екземи є особлива симетрична локалізація висипів та її вікові зміни:

• у дитячому віці симетричні осередки в зоні рум'янцю на обличчі, везикульозний висип на зовнішній поверхні гомілок, ураження на екстензорних поверхнях рук, на голові;
• у II віковій фазі переважно складкова та флексорна локалізація на кінцівках,
• у III фазі уражається в основному верхня частина тіла, особливо обличчя, шия, кисті.

Діагностика атопічного дерматиту у дітей, при реальній його відсутності, спричиняє серйозні помилки, коли нерозпізнані захворювання залишаються без належного лікування: наприклад, короста без акарицидного лікування ускладнюється лімфоплазією, піодермією, мікробною екземою, хворі продовжують заражати оточення; не отримуючи етіотропного чи адекватного патогенетичного лікування.