Тиреотоксичний криз може забрати життя вашого пацієнта!

Тиреотоксичний криз – це достатній рідкісний, але дуже важкий патологічний стан, nbsp; гостро виникає у пацієнтів з такою патологією щитовидної залози, як дифузний зоб, що характеризується різким резистентністю. збільшенням вираженості симптомів тиреотоксикозу. Небезпека тиреотоксичного кризу полягає в тому, що дуже швидко розвивається прогресуюче погіршення стану пацієнта з високою ймовірністю розвитку серцевої, надниркової або печінкової недостатності та летального результату. Тиреотоксичний криз вимагають негайного початку  комплексу лікувальних заходів. 

Основні причини розвитку тиреотоксичного кризу

На жаль, не існує чітких прогностичних критеріїв виникнення тиреотоксичного кризу. Посилення симптомів тиреотоксикозу найчастіше виникає після струмектомії. операції з видалення щитовидної залози як гормональна реакція органу на хірургічні маніпуляції. Другою найчастішою причиною виникнення тиреотоксичного кризу вважається прийом радіоактивного йоду в терапевтичних цілях. Набагато рідше тиреотоксичний криз можуть спровокувати такі фактори:

• травма або оперативне втручання на інші органи;
• інфекційний процес;
• внутрішньовенне введення йоду з метою контрастування при рентгенологічному дослідженні;
• курс променевої терапії;
• груба травма щитовидної залози;
• раптове припинення тиреостатичної терапії;
• стан гіпоглікемії та діабетичний кетоацидоз.

Тиреотоксичний криз проявляється посиленням симптомів тиреотоксикозу

Протягом тиреотоксичного кризу виділяють дві фази: підгостру та гостру або коматозну. Перша фаза займає часовий проміжок від початку появи перших симптомів тиреотоксикозу до розвитку коматозного стану. Друга фаза розвивається протягом 12-48 годин від початку підгострої фази. Течія тиреотоксичного кризу блискавична – стан пацієнта погіршується за лічені секунди, тому слід проводити постійний моніторинг його вітальних функцій. Ранніми ознаками тиреотоксичного кризу є  підвищення температури тіла та посилення пітливості, і вже на цьому етапі клінічних проявів лікар повинен запідозрити розвиток тиреотоксичного кризу. У подальшому до патологічного процесу залучаються інші органи та системи: збільшується щитовидна залоза, може з'явитися екзофтальм,   біль у животі, розвивається гепатомегалія та жовтяниця. Характерно ураження центральної нервової системи у вигляді появи ознак токсичної енцефалопатії, що розвивається, аж до розвитку коми, з'являються ознаки серцевої недостатності: систолічна гіпертензія переходить у гіпотензію з колапсом.

Діагностичні ознаки розвитку тиреотоксичного кризу

Окрім об'єктивних ознак розвитку тиреотоксичного кризу, підтверджують цей стан та результати лабораторних досліджень. Але необхідно пам'ятати, що при виникненні симптомів тиреотоксикозу, що посилюється, необхідно негайно починати лікувальні заходи, і тільки паралельно з цим можна проводити діагностику стану. Тиреотоксичний криз підтверджує, насамперед, значно підвищені концентрації гормонів Т3 та Т4 у крові.  У загальному аналізі крові характерних для тиреотоксикозу змін не визначатиметься.  За результатами біохімічного аналізу крові про посилення симптомів тиреотоксикозу може говорити гіпохолестеринемія, гіпопротеїнемія, зниження протромбінового індексу та фібриногену, а також посилення активності АЛТ та АСТ.

Невідкладна допомога у разі розвитку тиреотоксичного кризу

При появі перших ознак розвитку тиреотоксичного кризу пацієнта в терміновому порядку госпіталізують до відділення реанімації та починають невідкладну терапію. Необхідно зменшити високі концентрації тиреоїдних гормонів. Для зменшення їх синтезу щитовидною залозою вводяться антитиреоїдні препарати: тіамазол та пропілтіоурацил. Тільки після початку введення антитиреоїдних засобів можна підключати препарати, що перешкоджають конверсії Т3 Т4 – неорганічний йод чи літію карбонат. Проведення діалізу або плазмаферезу сприяє швидкому зниженню концентрацій тиреоїдних гормонів у крові. Для зменшення прояву симптомів тиреотоксикозу застосовуються також бета-блокатори, глюкокортикоїди, жарознижувальні препарати, діуретики або розчини електролітів. залежно від перебігу тиреотоксичного кризу у кожному конкретному випадку. Необхідно пам'ятати про те, що всі дозування препаратів розраховуються індивідуально для кожного пацієнта. Постійний моніторинг та ефективні заходи щодо компенсації проявів тиреотоксикозу допоможуть уберегти пацієнта від розвитку такого життєзагрозного патологічного стану щитовидної залози, як тиреотоксичний криз.