Кісткова тканина організму є основою скелета людини і є депо мінеральних солей. Кісткова тканина бере участь в обміні речовин, тому порушення метаболізму позначаються на стані кісток людини. Остеомаляція є одним із метаболічних синдромів, що характеризується порушенням мінералізації утвореного кісткового матриксу у дорослих. Аналогічні порушення обміну речовин, у дитячому організмі називаються рахітом. Незважаючи на те, що при остеомаляції уражаються кістки, це захворювання є ендокринологічною патологією. Про основні причини виникнення остеомаляції кісток та симптоми захворювання розповідає estet-portal.com.

Чому виникає і як проявляється синдром остеомаляції кісток

Остеомаляція кісток є системною патологією, що характеризується порушенням мінерального обміну з ураженням кісткової тканини. Саме собою слово «остеомаляція» означає «розм'якшення кісток», що і пояснює характер патології. Внаслідок нестачі в організмі пацієнта вітамінів, солей кальцію та фосфорної кислоти відбувається розм'якшення та деформація кісток, які стають надмірно гнучкими. Подібний стан крім характерних симптомів, що погіршують якість життя пацієнта, загрожує розвитком серйозних ускладнень, тому патологія потребує своєчасного виявлення та ефективного лікування.

Остеомаляція кісток:

  • класифікація синдрому остеомаляції кісток: основні форми;
  • етіологія синдрому остеомаляції кісток: найпоширеніші причини;
  • клінічна картина синдрому остеомаляції кісток.

Класифікація синдрому остеомаляції кісток: основні форми

Остеомаляція кісток виникає практично у 10 разів частіше у представниць жіночої статі. Залежно від того, коли в організмі людини з'являються перші ознаки захворювання, класифікується остеомаляція таким чином:

  • дитяча та юнацька форми остеомаляції - характеризуються переважним ураженням патологічним процесом кісток кінцівок;
  • клімактерична та стареча форми – характеризуються ураженням хребців, що призводить до укорочення тулуба та кіфозу;
  • пуерперальна остеомаляція – розвивається у вагітних жінки та характеризується ураженням кісток тазу, нижніх відділів хребта та верхніх відділів стегнових кісток.

Етіологія синдрому остеомаляції кісток: поширені причини

Залежно від етіологічних факторів остеомаляція кісток поділяється на дві великі групи: остеомаляція, що розвивається внаслідок порушення мінералізації та остеомаляція, що виникає на тлі вторинного гіперпаратиреозу та гіпофосфатемії. Виділяють такі причини розвитку остеомаляції у таких випадках:

  • остеомаляція на фоні вторинного гіперпаратиреозу та гіпофосфатемії може виникати внаслідок дефіциту споживання та всмоктування вітаміну Д або втрати білків, що його зв'язують, порушення 25-гідроксилювання, а також патології відповіді органів-мішеней на кальцитріол;
  • до розвитку остеомаляції можуть призводити такі дефекти мінералізації як: патології кісткового матриксу, гіпофосфатазія, прийом інгібіторів мінералізації, дефіцит фосфату, а також дефекти ниркової реабсорбції.

Клінічна картина синдрому остеомаляції кісток

Клінічна картина синдрому остеомаляції кісток включає симптоми, характерні для ураження патологічним процесом кістково-м'язової системи. Пацієнти можуть пред'являти скарги на слабкість у м'язах, яка виникає переважно у проксимальних відділах кінцівок та поєднується з атрофією м'язів. В результаті цього пацієнти відчувають значний дискомфорт при рухах і у них розвивається так звана "качина хода". Хвилює пацієнтів також поява болів у кістках, які більш виражені в попереково-крижової області, кістках тазу та нижніх кінцівках. Болі носять тупий, характер, що ламає, посилюються при рухах. Характерною ознакою та водночас ускладненням синдрому остеомаляції кісток є виникнення переломів. Привертає увагу той факт, що переломи можуть виникати навіть за незначних травм або без травми як такої. При тривалому тяжкому перебігу остеомаляції у дорослих виникають деформації скелета.

Додати коментар

captcha

ОновитиОновити