Шляхи зараження та клінічні прояви педикульозу

Педикульозом називають паразитарне захворювання шкіри та волосся. На людському тілі можуть паразитувати три види вошей: це сукняна воша, головна та лобкова воша чи площиця. Можливий розвиток змішаного педикульозу, коли виявляються два види вошей одночасно. Дані паразити живляться кров'ю людини. Свої яйця вони відкладають на волоссі, а сукняна воша відкладає яйця в одязі. Педикульоз заражаються при безпосередньому контакті, лобкова воша передається при статевому контакті. Розглянемо докладніше різні типи педикульозу, а також принципи лікування.

Клінічні прояви та виявлення головного педикульозу

Вші зазвичай локалізуються на волосистій частині голови, найбільш часто вражають потиличну і скроневу ділянку, також можлива поразка бров та вій. За наявності довгого волосся процес виражений найбільш сильно, переважно це стосується жінок і дітей. Як виглядають волоси при педикульозі, читайте далі на estet- portal.com. Комахи потрапляють від зараженої людини до здорової людини лише за тісного контакту.

Клінічна картина при ураженні вошами представлена ​​папулами, везикулами, еритематозними плямами, що виникають на місцях укусів у зв'язку з подразненням шкірних покривів продукцією. grippe" target="_blank" rel="alternate noopener noreferrer">слинних залоз паразита.

Симптоми головного педикульозу:

• Розвивається дерматит, екзематизація, екскоріація. При цьому виникає запалення, вторинна пустулізація, ексудація.
• З'являються кірки гнійно-геморагічного характеру, лущення з подальшою ліхеніфікацією та пігментацією уражених ділянок шкірних покривів. Захворювання супроводжується вираженим свербінням.
• Гнійнички, ексудативні зміни, кірки, що утворилися, на волосистій частині голови зсихаються, сприяють злипанню волосся та утворенню ковтуна (трихоми).
• Склеєні ексудатом і гноєм повстяні товсті пучки волосся брудно-сірого кольору мають неприємний запах і сприяють подразненню шкіри. Діагноз встановлюється при знаходженні гнид та вошей.

>

Особливості зараження та симптомів платяного педикульозу

Найчастіше уражаються місця зіткнення складок та швів одягу зі шкірними покривами. Зараження може статися під час використання брудних речей, постільної білизни. Уражаються асоціальні пацієнти, які погано дотримуються гігієни дорослі, іноді діти, а також існує висока ймовірність зараження при підвищеній скупченості людей.

Клінічна картина визначається наявністю судинних синюшних плям у місцях укусів, папульозних, уртикарних елементів, капіляритів. У заражених людей відзначається нестерпна сверблячка. Також з'являються ектими, вторинні піогенні елементи, фолікуліти, пустули, розвивається фурункульоз. На місці тривалого процесу при наявності постійного сверблячки, екскоріацій з'являється потовщення шкірних покривів, ліхеніфікація з жовто-коричневими змінами шкірних покривів і подальшою гіпопігментацією або гіперпігментацією. На місці екскоріацій можливий розвиток білих рубцевих змін.

Захворювання на платяний педикульоз небезпечне у зв'язку з можливістю поширення волинської лихоманки.

Волинська лихоманка (окопна, або п'ятиденна, лихоманка) викликається рикетсіями (R.quintana), які розмножуються позаклітинно в кишечнику вошей та виділяються з продуктами їх життєдіяльності, випорожненнями.  При роздавлюванні комах або при втиранні випорожнень рикетсії потрапляють на шкірні покриви і далі в кров через ранки, травмовану шкіру, розчіси.

Прояв лобкового педикульозу (фтиріаз). Лікування педикульозу

Захворювання розвивається в лобковій ділянці, області промежини, мошонки, також можливе ураження брів, вій, бороди, вусів, пахвових западин, рідко волосистої частини голови.

При укусах лобкових вошей свербіж не настільки виражений, як при раніше описаних видах педикульозу, проте слина паразита потрапляє в кров людини, і інтоксикація проявляється у вигляді синюшно-блакитних плям на шкірі.

Диференціальний діагноз при появі плям слід проводити з тифозною розеолою. . На шкірі з'являються папули, везикули, при інтенсивному свербіні — екскоріації, лущення, геморагічні кірки та ускладнення у вигляді піодермії.

Протипедикульозні засоби представлені різними препаратами, що згубно впливають як на дорослих особин, так і на личинки паразитів.

Сучасні аспекти лікування педикульозу:

• Високоефективними засобами є нітифор, пара-плюс, ітакс, нікс, 20% розчин бензилбензоату, антискаб.
• Лікування педикульозу, ускладненого піодермією, включає антибактеріальну терапію - як місцеву, так і прийом препаратів усередину.
• Бажане застосування антибіотиків широкого спектру.
• З зовнішніх засобів необхідно застосовувати анілінові антисептичні засоби, мазі та пасти з антибіотиками.

При дерматиті, що розвинувся, необхідне використання антигістамінних препаратів. Зовнішня терапія повинна містити стероїдні мазі. Також при лікуванні педикульозу широко використовуються протизапальні засоби.