Прееклампсія належить до ускладнень вагітності та характеризується одночасним розвитком гіпертензії та протеїнурії. Ця патологія стосується 2-5% вагітностей і є головною причиною перинатальної, неонатальної та материнської захворюваності та смертності.
Прееклампсія може розвинутися з 20-го тижня вагітності і триватиме до 6 тижнів після пологів. Прееклампсія асоційована з факторами ризику метаболічного синдрому, включаючи резистентність до інсуліну та ожиріння.
Тому так важливо запобігти цьому процесу та уникнути негативних впливів прееклампсії як на вагітну, так і на дитину. Про основні причини розвитку цієї патології читайте на estet-portal.com
- Роль гормонів жирової тканини у розвитку прееклампсії
- Плацента та розвиток прееклампсії
- Секреторна функція адипоцитів та їхня роль у виникненні прееклампці
Роль гормонів жирової тканини у розвитку прееклампсії
У жінок з прееклампсією підвищений ризик розвитку серцево-судинних захворювань, відносно високий ризик гіпертензії, ішемічної хвороби серця, інсульту та венозної тромбоемболії. Зниження перфузійного тиску маткипід час вагітності є важливим ініціатором прееклам.
Читайте нас у Instagram!
Важливу роль у розвитку та завершенні прееклампсії відіграють гормони жирової тканини. Так, рівень мРНК лептину збільшується в плаценті у жінок з прееклампсією в порівнянні зі здоровими вагітними. Крім того, в більшості досліджень було показано підвищення рівня циркулюючого лептину при прееклампсії ще до клінічного початку захворювання. >
Y. Ning та співавтори показали, що рівень лептину в плазмі крові на 13-му тижні вагітності на 78% вищий, ніж у першому триместрі у 55 пацієнток з подальшою прееклампсією порівняно зі здоровими вагітними.
Збільшення концентрації лептину на кожні 10 нг/мл пов'язане з 30% збільшенням ризику прееклампсії.
Лептин пригнічує апоптоз трофобластичних клітин, який відбувається під час прееклампсії. Оскільки лептин є потужним фактором ангіогенезу, підвищення його плацентарного рівня може поряд з іншими факторами, такими як фактор зростання ендотелію судин (VEGF), призводити до збільшення припливу крові до плаценти шляхом неоваскуляризації.
Грунтуючись на цих висновках, автори висловили припущення, що гіперлептинемія при прееклампсії є компенсаторною реакцією на збільшення доставки поживних речовин до плаценти.
Плацента та розвиток прееклампсії
Адипонектин також відноситься до гормонів жирової тканини та бере участь у патогенезі ожиріння. У процесі вагітності материнська секреція мРНК адипонектину у білій жировій тканині поступово знижується на 60%. Концентрація адипонектину має негативну кореляцію з кількістю жирової маси.
У пупковій вені концентрація адипонектину вища, ніж у сироватці крові матері. Крім того, є дані про підвищення у плазмі крові рівня адипонектину зі збільшенням терміну вагітності та досягненням його концентрації більш ніж у 20 разів на термін вагітності 24 тижні.
Один раз кесарів розтин – завжди кесарів розтин: чи це правда?
Враховуючи ці дані, можна припустити, що плацента є джерелом адіпонектина.
Секреторна функція адипоцитів та їхня роль у виникненні прееклампсії
Резистин − пептидний гормон, відомий також як адипоцит-специфічний секреторний фактор. Секретується моноцитами, макрофагами та адипоцитами. І в пробірці, і в природних умовах резистини знижують толерантність до глюкози, викликаючи резистентність до інсуліну.
Резистин синтезується в плаценті людини в основному в клітинах трофобласту, і експресія його гена в плацентарній тканині помітніша порівняно з хоріонічною тканиною першого триместру вагітності.
Плазмовий рівень резистину у вагітних жінок значно вищий у порівнянні з невагітними, а циркулюючі концентрації цього адипоцитокіну зростають зі збільшенням терміну вагітності.
Вісфатин − білок із молекулярною масою 52 кДа у вісцеральному жирі. Його рівень у плазмі збільшується при розвитку ожиріння. У жінок із нормальною масою тіла пік концентрації вісфатину в плазмі припадає на період між 19 та 26 тижнями вагітності.
Вісфатин експресується плодовими оболонками, секретується амніотичними епітеліальними клітинами під час вагітності та має антиапоптотичні властивості.
Крім того, застосування рекомбінантного людського вісфатину мембран плода призводило до значного збільшення запальних цитокінів, включаючи ІЛ1, ФНП та ІЛ6.
Як розпізнати черевну вагітність? Тактика діагностики та лікування
Отже, адипоцити беруть участь у багатьох фізіологічних процесах, що може призвести до ускладнень під час вагітності. За останні кілька років роль лептину та адипонектину у розвитку прееклампсії було з'ясовано докладніше.
Проте фізіологічне значення цих адипоцитокінів при описаних вище ускладненнях вагітності, а також можливість використовувати їх як маркери ускладнення перебігу вагітності залишаються предметом клінічних досліджень.
Найактуальніша інформація на нашому YouTube-каналі:
Поділіться:
Додати коментар