На сьогоднішній день статистика ураження шкіри новотворами невтішна. За даними всесвітньої організації охорони здоров'я частота захворювання на меланому шкіри стрімко зростає: в середньому реєструється 132 тисячі нових випадків на рік.
Меланома – найнебезпечніший наслідок переродження невусов. Новоутворення має агресивну течію і часто закінчується фатальним результатом на пізніх стадіях.
У виникненні меланоми відіграють роль кілька факторів: перший і другий фототипи шкіри, руде волосся і світлі очі, велика кількість родимок, меланома в сімейному анамнезі, а також важкі сонячні опіки в дитинстві.
>Меланома може виникнути у будь-якому віці, але частіше спостерігається у жінок 40-60 років. На estet-portal читайте про симптоми переродження невусів у злоякісне новоутворення, а також про класифікацію меланоми та її попередників.
Меланонебезпечні невуси: клінічна картина та локалізація утворень
Дуже часто меланомі передують пігментні невуси, такі як: невус Ота, диспластичний невус, блакитний невус, прикордонний невус, меланоз Дюбрейля.
Диспластичний невус у 30-50% клінічних випадків передує меланомі.
Диспластичний невус часто є набутою освітою з чіткими межами та неоднорідним кольором.
Він локалізується на тулубі, нижніх кінцівках і майже ніколи - на обличчі.
Для блакитного невуса характерні невеликі розміри, рівні краї та синє забарвлення. Часто пігментна освіта зустрічається на обличчі, верхніх кінцівках та сідницях.
Читайте нас у Facebook
Прикордонний невус може розташовуватися на будь-якій ділянці, має вигляд неправильної форми вузлика коричневого або чорного кольору з фіолетовим відтінком.
Меланоз Дюбрейля у половині випадків трансформується у меланому та зустрічається переважно на відкритих ділянках шкіри у жінок похилого віку. У випадку малігнізації меланозу Дюбрейля, захворювання протікає більш сприятливо і добре піддається лікуванню променевою терапією. " alt="My default image" />
Клініко-анатомічні форми меланоми: особливості та локалізація
Меланома – це новоутворення зі злоякісною течією, що розвивається з пігментних клітин – меланоцитів.
Виділяють кілька основних клінічних форм меланоми:
1. поверхневу;
2. нодулярну;
3. лентигінозну;
4. акролентигінозну.
Найпоширеніша форма меланоми – поверхнева, яка відрізняється двофазністю течії та сприятливим результатом.
Для цієї меланоми характерне екзофітне та поверхневе зростання. Локалізується вона, як правило, в області голови та шиї, а також на нижніх кінцівках.
Вузлова меланома менш поширена (15-30% випадків) і характеризується більш злоякісним перебігом. Представлена плоским вузлом темно-синього або чорного кольору з частим виразкою.
Злоякісне лентиго характеризується появою дрібних вузликів із забарвленням від жовтого до чорного, переважно у людей похилого віку. Новоутворення зростає повільно й радіально, прогноз при даній формі сприятливий. " rel="follow">Небезпека меланоми повік: характерні симптоми та ефективне лікування пухлини
Ознаки злоякісної трансформації пігментних утворень шкіри
Для ранньої діагностики меланоми розроблено спеціальну схему (ABCDE).
У ній представлені основні ознаки злоякісних трансформацій пігментних утворень шкіри, серед яких:
• A (asymmetry) –зміна форми;
• B (borders) –нечіткі межі;
• C (color)- зміна забарвлення;
• D (diameter)- збільшення розмірів вище 6 мм;
• E (evolution) – еволюція освіти.
Крім цих симптомів до небезпечних змін слід додати кровоточивість, біль, лущення, виразка та розростання доброякісних утворень.
Проте для встановлення заключного діагнозу меланоми необхідно провести гістологічне дослідження освіти.
Дякую, що залишаєтеся з estet-portal.com. Читайте інші цікаві статті у розділі «Дерматологія». Вас також може зацікавити:
Фотодинамічне лікування онкологічних захворювань шкіри
Поділіться:
Додати коментар