Одним із варіантів неправильного зубного прикусу є дистальний прикус. Такий вид прикусу розвивається при зсуві нижнього зубного ряду назад щодо верхнього. При цьому порушується бічне взаємовідношення зубів у сагіттальному напрямку та різцевою дизоклюзією. Серед усіх зубощелепних аномалій дистальний прикус становить 30%. У стоматології дистальний прикус також називають «прогнатичний прикус», «постеріальний прикус» або «прогнання». Докладніше про причини розвитку та клінічні прояви дистального прикусу читайте далі в нашій статті.

Причини та фактори, що сприяють формуванню дистального прикусу

При народженні нижня щелепа знаходиться в дистальному положенні по відношенню  до верхньої щелепи. Внаслідок цього формується сагітальна щілина між щелепами. Згодом у процесі прорізування зубів, грудного вигодовування та розвитку жувальної функції щелепи поступово вирівнюються. Так із дистального прикусу формується ортогнатичний.

Основною причиною формування дистального прикусу є штучне вигодовування, тому що воно не вимагає від дитини жодних зусиль.

Неправильний прикус виявляється у половини дітей з рахітом та у третини дітей з порушенням носового дихання. Прояви дистального прикусу читайте на estet-portal.com. Такі шкідливі звички, як смоктання пальця, пустушок та закусування губ, підвищує ризик формування дистального прикусу. Нестача фтору та кальцію в організмі, відсутність твердої їжі в раціоні на певному етапі дорослішання сприяють розвитку неправильного прикусу.

Клінічні прояви дистального прикусу зубів

Прояви дистального прикусу можна умовно поділити на ротові та лицьові. Дистальний прикус змінює пропорції та профіль обличчя через висування вперед верхньої щелепи, неповного розвитку підборіддя. При цьому обличчя пацієнта набуває пташиного вигляду, як і при глибокому прикусі. У пацієнта з дистальним прикусом рот злегка відкритий, підборіддя складка дуже виражена, губи не стуляються.

pochemu-iskusstvennoe-pitanie-rebenka-способствет-развітію-дистального-прику </p> <blockquote> <p>Дистальний прикус погіршує якість життя пацієнта функціональними порушеннями. Йдеться про утруднення при відкушуванні та пережовуванні їжі, присутності постійних болів у скронево – нижньощелепний суглоб, порушення носового дихання. Такий прикус також негативно впливає на зовнішній вигляд пацієнта.</p> </blockquote> <p>За наявності дистального прикусу пацієнт має підвищений ризик розвитку карієсу, дисфункції СНЩС та патологій пародонту.</p> <p>Три ротові ознаки дистального прикусу:</p> <ul> <li>верхні та нижні різці не замикаються, а між ними утворюється сагітальна щілина;</li> <li>верхні передні зуби висунуті вперед;</li> <li>взаємне розташування бічних зубів порушено.</li> </ul> <div class=

Діагностика та лікування дистального прикусу у пацієнта

Ортодонт при зустрічі з пацієнтом може визначити наявність дистального прикусу. Клінічний огляд проводять з метою визначення розмірів щелеп, наявності сагітальної щілини, взаємного розташування зубних рядів, форми альвеолярного відростка та щелеп.

З метою проведення диференціальної діагностики проводиться телерентгенографія з подальшим розрахунком та аналізом показників, що визначають конструктивний прикус. На тлі цих вимірювань виготовляють та досліджують діагностичні моделі щелеп.

Виправляти дистальний прикус потрібно починати ще до періоду заміни молочних зубів на постійні зуби. Лікування дистального прикусу спрямоване на стримування зростання верхньої щелепи та стимуляцію розвитку нижньої щелепи. Це здійснюється за допомогою ортодонтичної знімної апаратури. У період зміни прикусу основною метою терапії дистального прикусу є виправлення зубних дуг та форм. Для цього використовуються знімні пластини. Після завершення зростання щелепи лікування дистального прикусу проводиться за допомогою брекет – систем.