Вітіліго – це патологічний стан, що характеризується прогресуючим гіпомеланозом шкіри та волосся.
Цікаво, що з латинської термін «вітіліго» перекладається як «порочна хвороба». До 1842 року захворювання ототожнили з проказою, поки лікарі Даніель Даніельсен і Карл Боєк не довели протилежне, виділивши вітіліго в самостійну нозологічну форму.
Незважаючи на те, що жодної прямої загрози фізичному здоров'ю вітіліго не становить, випробуваний психологічний дискомфорт, що призводить навіть до самоізоляції пацієнтів, робить вітіліго серйозною соціальною проблемою.
Про те, які існують сучасні теорії щодо етіопатогенезу вітіліго, а також про принципи діагностики та особливості лікування даного стану в ексклюзивному інтерв'ю для estet-portal.com, розповів доктор медичних наук, завідувач кафедри дерматології та венерології Азербайджанського державного інституту вдосконалення лікарів ім. А. Алієва, дерматовенеролог Санан Керімов.
Скажіть, будь ласка, які існують причини розвитку вітіліго
С.К.: Існує безліч гіпотез щодо причин розвитку вітіліго, але всі вони тією чи іншою мірою розглядають наявність генетичного фактора, відповідального за виникнення даного стану. /p>
Пацієнти з вітіліго мають генетичну схильність до розвитку цього стану, що визначається наявністю певних генів.
Маніфестації вітіліго сприяють середовищі, що створюють для організму стресову ситуацію. До них можна віднести психоемоційну перенапругу, інфекції тощо. Стрес організму призводить до порушення його компенсаторних механізмів. При цьому на тлі наявної генетичної схильності до захворювання і розвивається вітіліго.
Згідно з сучасними уявленнями, етіопатогенез вітіліго найкраще пояснюють аутоімунна теорія, а також теорія оксидативного стресу.
Розкажіть детальніше про аутоімунну теорію розвитку вітіліго
С.К.: Якщо ми говоримо про аутоімунний генез вітіліго, то слід взяти до відома, що цей стан дуже часто поєднується з іншими аутоімунними захворюваннями.
>Найімовірніше, ті гени, які відповідають за розвиток аутоімунних процесів, також відповідальні за розвиток вітіліго.
І при вітіліго, і при аутоімунних захворюваннях має місце порушення вродженого і набутого імунітету. Аутоімуна агресія проти власних меланоцитів призводить до їхньої загибелі, внаслідок чого знижується або взагалі припиняється вироблення меланіну.
Яка роль оксидативного стресу в етіопатогенезі розвитку вітіліго
С.К.: Що стосується оксидативного стресу, то ми повинні розуміти, що в організмі кожного з нас постійно тією чи іншою мірою він має місце. Це практично фізіологічний процес.
Водночас, ми також маємо антиоксидантну систему, яка нівелює дію вільних радикалів на наші клітини.
Процес меланогенезу супроводжується оксидативним стресом. І у пацієнтів, які мають дефекти в антиоксидантній системі, немає необхідної стабілізації активності вільних радикалів. Це призводить до загибелі меланоцитів, припинення вироблення меланіну і, як наслідок, розвитку вітіліго.
ПУВА-терапія: сучасні технології проти псоріазу та вітіліго
Які існують сучасні підходи до діагностики вітіліго
С.К.: Діагностика вітіліго, в першу чергу, ґрунтується на клінічній картині захворювання.
Патоморфологічна діагностика може лише підтвердити те, що бачимо – депігментацію. Її необхідно проводити у тому випадку, якщо виникає потреба у виключенні інших захворювань, що протікають з депігментацією.
У більшості випадків вітіліго має типову клінічну картину, і клінічна діагностика захворювання не викликає труднощів.
Тому діагностика вітіліго – це нескладне завдання, чого не можна сказати про лікування таких пацієнтів. Складання правильної терапевтичної тактики вітіліго у кожному окремому випадку - це справді складне питання.
Читайте нас у Telegram
>Які існують сучасні підходи до лікування пацієнтів з вітіліго
С.К.: Сьогодні існує безліч сучасних методів лікування пацієнтів з вітіліго: місцева терапія, фототерапія, застосування системних глюкокортикоїдів, цитостатичних препаратів, хірургічні методи, комбіноване лікування.
Головна складність у лікуванні пацієнтів з вітіліго полягає у виборі правильної терапевтичної тактики їх ведення.
Але важливим є вибір правильної терапевтичної тактики ведення пацієнтів з вітіліго, що, в першу чергу, залежить від типу вітіліго, поширеності процесу, а також реакції організму у відповідь на лікування.
Отже, підходів до лікування вітіліго існує досить багато. Але якщо вибрати неправильну тактику лікування – ndash; терапія дасть лише мінімальний результат, або взагалі не буде ефективна.
Якщо терапевтична тактика правильна, то в більшості випадків ми отримуємо чудові результати.
Дякую, що Ви залишаєтеся з estet-portal.com. Читайте інші цікаві статті у розділі «Експерти». Вас також може зацікавити: Лікування вітіліго: бути або не бути
Поділіться:
Додати коментар