Запальний процес коронкової або кореневої пульпи може супроводжуватись некрозом її тканин. Цей процес має назву гангренозний пульпіт і є пізньою стадією хронічного пульпіту, що супроводжується гнильним розпадом пульпи. У стоматологічній практиці гангренозний пульпіт є другою за частотою народження формою первинного хронічного пульпіту, а також причиною екстракції зуба з подальшою необхідністю імплантації зубів. Найчастіше така форма пульпіту розвивається після фіброзного. Гангренозний пульпіт може розвинутись як у відкритій порожнині зуба, так і в закритій. Нижні моляри уражаються частіше, що пов'язано з найбільшою частотою ураження цих зубів карієсом.
Основні причини розвитку гангренозного пульпіту
Гангренозний пульпіт розвивається при проникненні в пульпову камеру анаеробної мікрофлори.
Пульпа може інфікуватися при відкритті порожнини зуба під час лікування карієсу.
Глибокі пародонтальні кишені, періодонтит сусідніх зубів та травма зуба також можуть стати причиною розвитку гангренозного пульпіту. Даний вид пульпіту може бути результатом гострого пульпіту або бути первинно хронічним процесом. Від цього залежить механізм розвитку гангренозного пульпіту, знає estet-portal.com. Механізм розвитку гангренозного пульпіту залежить від вірулентності мікробної флори, опірності організму, тривалості подразнення пульпи, стану пародонту та інтенсивності карієсу. Дуже важливо не упускати з уваги стан пародонту, оскільки від нього залежить надалі успішна імплантація. зубів, якщо результат гангренозного пульпіту завершиться екстракцією зуба.
Хронічний гангренозний пульпіт характеризується такими проявами:
• некрозом кореневої та коронкової частини пульпи;
• у кореневій пульпі формується демаркаційний вал на певному рівні, утворений грануляційною тканиною;
• нижче за цей вал виявляється запалення пульпи фіброзного характеру з тромбозом дрібних вен, некрозом дрібних артерій і склерозом;
• вище рівня демаркаційного валу на пульпі визначаються виразки та некротизація.
Симптоми та зовнішній вигляд зуба при гангренозному пульпіті
Гангренозний пульпіт у відкритій порожнині не супроводжується больовим синдромом. Пацієнт може відчувати тяжкість та дискомфорт у ураженому зубі, надкушування на зуб може супроводжуватися незначною хворобливістю. Гаряча їжа або питво завдає ниючого болю, який не зникає навіть після припинення дії високих температур.
Якщо гангренозний пульпіт розвинувся у закритій порожнині, він супроводжується больовими відчуттями, оскільки утруднений відтік ексудату. При розпаді пульпи з рота утворюється дуже неприємний гнильний запах. Зуб, уражений гангренозним пульпітом, зовні має вигляд "неживого". При пульпіті регіонарні лімфатичні вузли збільшені та болючі при пальпації.
Методи діагностики та лікування гангренозного пульпіту
На прийомі у стоматолога часто хворий розповідає, що в минулому цей зуб сильно хворів, після чого болі самостійно пройшли.
Під час огляду визначається руйнування коронки зуба, дисколорит, виявляється глибока каріозна порожнина з розм'якшеним дентином. При глибокому зондуванні може виникнути болючість. Перкусія та пальпація трохи чутлива.
Доцільно проведення термодіагностики для визначення характерної зміни реакції на температуру при гангренозному пульпіті. При дії на зуб високої температури зуб починає різко хворіти, після припинення впливу подразника болючі відчуття повільно згасають. Електроодонтодіагностика при гангренозному пульпіті дає можливість виявити зниження збудливості пульпи до 60-90 мкА. Рентгенографія дозволяє виявити зміни періапікальних тканин.
Консервативні методи лікування такого пульпіту не застосовуються. Лікування гангренозного пульпіту вимагає видалення некротизованої пульпи. При неможливості ефективного видалення проводиться екстракція і пацієнту рекомендується наступна імплантація зубів.
Поділіться:
Додати коментар