У попередній статті ми розглядали причини і клінічні прояви актиномікотичного запалення слинних залоз.
У цій статті на estet-portal.com Ви зможете дізнатися про можливі ускладнення сіалоаденіту, способи діагностики та актуальних методах лікування слинних залоз.
- Небезпечні ускладнення актиномікозу слинних залоз
- Основні діагностичні процедури перед лікуванням слинних залоз
- Актуальні методи лікування слинних желез
Небезпечні ускладнення актиномікозу слинних залоз
У процесі сіалоаденіту патогенні бактерії за наявності запального процесу можуть поширюватися гематогенним або лімфогенним шляхом.
При цьому виникає генералізація актиномікозу з ураженням інших органів (мозок, органи грудної порожнини). При ураженні мозку та мозкових оболонок актиноміцетами розвивається вкрай тяжкий стан, який часто закінчується несприятливо.
Також небезпечним є розташування актиномікотичних вогнищ у скроневій області, парафарингеальному просторі та в бічних відділах шиї.
Якщо тривалий час не проводити лікування слинних залоз від актиномікотичного процесу, то підвищується ризик розвитку амілоїдозу внутрішніх органів.
Запалення слинних залоз актиномікотичного характеру є досить складним захворюванням з позиційіі діагностики і часто вимагає проведення різних досліджень.
Діагностичні процедури перед лікуванням слинних залоз
1. Клінічний аналіз крові.
При гострому процесі розвивається лімфопенія, моноцитопенія, лейкоцитоз та нейтрофілоз.
При хронічній формі знижуються лейкоцити, лейкоцитарна формула зсувається вліво, підвищується ШОЕ, присутня вторинна анемія.
2. Патогістологічна діагностика
Коли симптоми схожі з пухлинним зростанням, або підозрюється продуктивний актиномікоз, беруть біоптат слинної залози.
При актиномікотичному сіалоаденіті виявляється молода грануляційна тканина, яка складається з ксантомних та багатоядерних клітин, фібробластів та епітеліоїдних клітин.
3. Рентгенографія слинних залоз.
При проведенні сіалографії основна протока в слинній залозі з чіткими контурами і звужена.
У самій залізистій тканині знаходяться утворення різного розміру та форми. Це місця абсцедування. Дрібні протоки виглядають порожніми, а великі протоки залози розширені.
4. Шкірно-алергічна проба з актинолізат.
Для проведення цієї проби пацієнту внутрішньошкірно вводять 0,3 мл розчину актинолізату, далі, відступивши приблизно 10 см, ін'єктують м'ясо-пептидний бульйон.
Наступного дня за розміром еритеми оцінюють результат та реакцію.
Проба може бути різко позитивною, позитивною, слабопозитивною, сумнівною та негативноюой.
Заїди в куточках рота: етирологія та лікування ангулярного хейліту
Актуальні методи лікування слинних залоз
Лікування слинної залози залежить від форми запалення в ній, від ступеня поширення та клінічного перебігу актиномікотичного сіалоаденіту.
У стоматологічній практиці застосовуються такіметоди лікування слинних залоз:
1. Антибактеріальна терапія.
Здійснюється, коли приєднується вторинна інфекція. Перед призначенням слід визначити чутливість збудника.
При лікуванні актиномікозу ефективні антибіотики нітрофуранового ряду. Терапію антибіотиками важливо проводити щонайменше 10 днів.
2. Специфічна імунотерапія..
Для цього застосовують актиноміцетну вакцину та актинолізат.
Речовину вводять внутрішньошкірно у внутрішню поверхню передпліччя 2 рази на тиждень або внутрішньом'язово.
Курс лікування включає 20-25 ін'єкцій, що триває до 3 місяців.
По закінченні такого лікування слинних залоз робиться перерва, після чого курс повторюють.
3. Хірургічна санація.
Розтинаються вогнища запалення та видаляються пошкоджені тканини. Рану дренують, вишкрібають і обробляють.
У важких випадках є необхідність проведення висічення свища, часткової паротидектомії або видалення підщелепної слинної залози.
Також важливо видалити місця персистенції інфекції (наприклад, каріозні зуби).
4. Дезінтоксикаційне лікування проводять при гострій течії хвороби, коли інтоксикація виражена значно.
За допомогою інфузійної терапії здійснюється корекція гемодинамічних показників (внутрішньовенне введення плазмозамінних колоїдних розчинів, сироваткового альбуміну та електролітів).
5. Стимулююча терапія полягає у проведенні фізіотерапевтичних процедур на область залози - електрофорез, лазеротерапія, УВЧ.
Призначаються полівітаміни для підвищення резистентності організму.
Прогноз при актиномікотичному сіалоаденіті сприятливий за умови своєчасного та правильного лікування.
Уже після першого курсу лікування слинних залоз пацієнти можуть повертатися до праці. Наступні курси імунотерапії можна пройти амбулаторно.
Пацієнти перебувають на диспансерному спостереженні щелепно-лицьового хірурга до року, оскільки існує високий ризик рецидивів цієї патології.
Для профілактики необхідно вчасно санувати всі осередки інфекцій, починаючи від захворювань зубів, закінчуючи тонзилогенними та отогенними осередками інфекцій.
Також важливо зміцнювати імунну систему здоровим способом життя.
Читайте більше наших статей у Facebook!
Поділіться:
Додати коментар