Ускладнення блефаропластики: причини та методи профілактики

Блефаропластика на сьогоднішній день є однією з найбільш затребуваних і, відповідно, операцій, що часто виконуються в естетичній хірургії. Вікові зміни, які неминуче виявляються на обличчі кожної людини, насамперед виникають саме в зоні верхнього та нижнього віків. Фізіологічне гравітаційне опущення шарів обличчя та утворення мімічних зморшок – це саме те, що пацієнти хочуть виправити за допомогою пластичної хірургії. Але будь-яке оперативне втручання має свої ускладнення. про які варто пам'ятати як лікаря, так і пацієнта. Які ж ускладнення блефаропластики зустрічаються найчастіше – Читайте на estet-portal.com.

Чому можуть виникати ускладнення блефаропластики

Блефаропластика є одним із найскладніших оперативних втручань у пластичній хірургії, яке потребує високої компетенції та великого досвіду оперуючого лікаря. Складність цієї операції полягає в тому, що хірург працює з дуже делікатною зоною, шкіра якої дуже тонка та ніжна. Крім того, необхідно враховувати особливості будови повік, головною функцією яких є захист ока. До найчастіших ускладнень, що виникають після блефаропластики, можна віднести тривалу сльозотечу, симптомокомплекс "сухого ока", деформації повік, а також лагофтальм. Кожен пластичний хірург повинен пам'ятати про те, які методи профілактики допоможуть уникнути таких ускладнень.

Ускладнення блефаропластики:

• найбільш поширені ускладнення блефаропластики;
• лагофтальм – поширене ускладнення блефаропластики верхньої повіки;
• лагофтальм – поширене ускладнення блефаропластики нижньої повіки.

Ускладнення блефаропластики, що найчастіше зустрічаються

До найпоширеніших ускладнень блефаропалстики можна віднести такі стани:

• тривала сльозотеча – виникає в результаті порушення іннервації кругового м'яза ока і ослаблення дії слізної помпи, а також на тлі місцевого набряку, що утруднює відтік слізної рідини. Профілактичні методи спрямовані на запобігання розвитку набряку – холод після операції, лімфодренажний масаж, правильна інтраопераційна техніка;
• симптомокомплекс «сухого ока» - його розвитку сприяє лагофтальм – неповне закривання ока. Для запобігання цьому стану необхідно дотримуватись умов передопераційної підготовки та інтраопераційної техніки;

 

• деформація пов'язана, перш за все, з надмірним видаленням ретросептального жиру. Профілактичні заходи мають бути спрямовані на дотримання всіх правил та умов оперативного втручання.

Лагофтальм – поширене ускладнення блефаропластики верхньої повіки

Лагофтальм є одним із частих ускладнень блефаропластики. Після верхньої блефаропластики неповне закривання повік може розвиватися внаслідок набряку століття, надмірного видалення надлишку шкіри або пресептальної порції кругового м'яза ока, а також як результаті недіагностованої до оперативного втручання ретракції верхньої повіки. Найбільш важливим методом профілактики такого стану є своєчасне та ретельне проведення передопераційної діагностики з консультацією офтальмолога, а також детальне планування оперативного втручання. Під час операції важливо виключити агресивну резекцію надлишку шкіри та кругового м'яза ока.

Лагофтальм – поширене ускладнення блефаропластики нижньої повіки

Лагофтальм, є одним із поширених ускладнень блефаропластики нижньої повіки. Причинами ретракції в цьому випадку є надто широке висічення шкіри нижньої повіки в медіальній та латеральній його частинах, широке відшарування кругового м'яза ока, а також помилки передопераційного діагностичного процесу та неписьменне планування самого оперативного втручання. Профілактика лагофтальму нижньої повіки ґрунтується на дотриманні плану оперативного втручання, правильному виконанні хірургом маніпуляцій зі шкірою, круговим м'язом та опорними структурами. Ретельне проведення передопераційної діагностики та правильна техніка операції допоможуть уникнути різноманітних ускладнень  блефаропластики.