Зменшення кількості або навіть повне зникнення гранулоцитів у крові – агранулоцитоз загрожує серйозними наслідками для організму. аж до розвитку сепсису, легеневої гангрени та інших сумних ускладнень. Вся справа в тому, що гранулоцити відповідають за боротьбу організму з інфекціями, що проникли в нього, і при хворобі крові, обумовленої недостатньою кількістю гранулоцитів, опір інфекції стає неефективним. Запобігти фатальним  результати можна, ретельно контролюючи стан хворого на лікування мієлотоксичними препаратами.

Чому важливі гранулоцити і чому буває агранулоцитоз

Агранулоцитоз дуже рідко буває вродженим станом, зазвичай це неприємне придбання чатує на жінок у віковій групі після 40 років. Фахівці пов'язують почастішання випадків діагностування агранулоцитозу з постійним розширенням спектру фармпрепаратів, особливо цитостатиків, через які можуть розвинутись хвороби крові.

Гранулоцити називають особливу групу лейкоцитів – за специфічну зернистість їхньої цитоплазми. Вони виробляються кістковим мозком і є головним антиінфекційним чинником. При проникненні мікроба або грибка гранулоцити здатні проникати крізь стінки капілярів, знаходити хвороботворного агента і руйнувати його за допомогою особливих ферментів, що виділяються. Чим менше в організмі гранулоцитів, тим слабші його захисні сили проти збудників різних захворювань.

  • Серед причин, через які може розвинутися агранулоцитоз, такі:
  • вплив на організм іонізуючого випромінювання;
  • прийом деяких антибіотиків та цитостатиків, сульфаніламідів, НПЗП піразолонового ряду;
  • прийом препаратів проти туберкульозу,  гельмінтозу, цукрового діабету.

Провокуючим фактором для агранулоцитозу може стати захворювання на грип, поліомієліт, ревматоїдний артрит, аутоімунний тиреоїдит. У той же час при такому захворюванні крові як агранулоцитоз можна припустити наявність у пацієнта хронічного лімфолейкозу або апластичної анемії.

Симптоматика агранулоцитозу в різних формах захворювання

Симптоми за різних форм агранулоцитозу проявляються по-різному. Так, наприклад, імунний агранулоцитоз розвивається гостро, а мієлотоксичний поступово. Тим не менш, при цьому захворюванні крові характерна висока температура, різка блідість та слабкість, наявність артралгій. Типово для агранулоцитозу кровоточивість ясен, синці та гематоми на шкірі. Характерні появи виразок на слизовій оболонці рота, некротизація тканин піднебіння. Пацієнт скаржиться на рясне слиновиділення та біль у горлі, труднощі з жуванням.

Клінічно значуще для діагностики агранулоцитозу поєднання крововиливів, виразково-некротичних проявів на слизових оболонках та гіпертермії. Підтверджує діагноз аналіз крові та пункція кісткового мозку.

Особливості лікування агранулоцитозу та прогноз захворювання

Пацієнти з діагнозом агранулоцитоз госпіталізуються до ізольованих приміщень, що виключають можливість інфікування. Для початку потрібно спробувати усунути фактори, що провокують захворювання, – Наприклад, прийом мієлотоксичних препаратів. Рекомендується внутрішньовенні імуноглобуліни, тромбоцитарні маси, стимулятори лейкопоезу. При аутоімунному характері захворювання призначають високі дози глюкокортикоїдів. При тяжких септичних ускладненнях прогноз може бути несприятливим.

Додати коментар

captcha

ОновитиОновити