Згідно з останніми даними оніхомікоз у 15%-40% випадків звернення щодо захворювань нігтів (дані Британської асоціації дерматологів), це в середньому кожен четвертий пацієнт. Кожен четвертий пацієнт, який таки звернувся до дерматолога.
Під час лікування цього захворювання лікарі дерматологи найчастіше стикаються з такою проблемою як часті рецидиви, які виникають у 40%-70% випадків.
У чому ж причина такої високої захворюваності та величезного відсотка рецидивів? Адже 40%-70% це, в середньому, кожен другий пацієнт, який повернеться повторно з цією проблемою, читайте на estet-portal.com.
Визначення та загальні відомості
Оніхомікоз – інфекційне ураження нігтьових пластинок та у ряді випадків нігтьового ложа грибкової природи. Найбільш частими збудниками якого є гриби-дерматофіти, проте може бути й низка інших збудників, таких як Candida та плісняві грибки.
Підписуйтесь на нас у Instagram
Грибкова поразка нігтів може істотно вплинути на якість життя пацієнтів. Проблеми, пов'язані з цим захворюванням це: дискомфорт, труднощі в носінні взуття, болючість при ходьбі, естетичні недоліки у вигляді деформації нігтів та неприємного запаху, які призводять до зниження самооцінки пацієнта та впливають на якість життя.
Етіологічні фактори оніхомікозу
Фактори ризику:
- літній вік
- захворювання периферичних судин
- травми та гіпергідроз
Читайте також: Мікози активуються влітку
Грибкова поразка нігтів частіше зустрічається у таких категорій пацієнтів:
- які мають щільно прилегле взуття (порушується циркуляція крові, з'являється гіпергідроз стоп, травмуються нігтьові пластинки)
- з генетичною схильністю. (Дані досліджень свідчать, що є сімейні патерни, пов'язані з інфекцією T. Rubrum).
- із супутніми захворюваннями нігтів, такими як псоріаз
- з імунодепресивними станами (наприклад, при супутньому цукровому діабеті, облітеруючих захворюваннях судин або ВІЛ-інфекції)
- пацієнти, які приймають імунодепресанти
Класифікація та клінічні прояви
Розрізняють п'ять основних клінічних моделей:
- Дистальний та латеральний субунгальний оніхомікоз
Найпоширеніший прояв грибкової інфекції нігтів. Нігті на ногах уражаються частіше, ніж на руках. Грибок проникає в ніготь і нігтьове ложе, проникаючи в дистальні або бічні краї.
Задумайтесь: кожен другий пацієнт із грибковим ураженням нігтів повернеться до Вас із рецидивом через якийсь час.
Уражений ніготь стає потовщеним і знебарвленим з різним ступенем оніхолізису (відділення нігтьової пластини від нігтьового ложа), хоча нігтьова пластина спочатку не уражається. Інфекція може бути обмежена однією стороною нігтя або поширюватися, охоплюючи все нігтьове ложе. Згодом нігтьова пластина стає пухкою і може зламатися.
Найпоширенішим збудником є Т. rubrum. Оскільки дистальний та латеральний субунгальний оніхомікоз має виражену подібність до негрибкового ураження нігтів, важливо отримати зразок нігтя для мікробіологічного дослідження, щоб можна було визначити збудник.
2. Поверхневий білий оніхомікоз
Зараження зазвичай починається на поверхневому шарі нігтьової пластини і поширюється на глибші шари. На поверхні нігтя, особливо на ногах, з'являються білі плями, які можуть лущатись. Вони поступово поширюються, доки вся нігтьова пластина не буде залучена.
3. Проксимальний субунгальний оніхомікоз
Найменш поширений прояв дерматофітної інфекції нігтів серед населення загалом, це часто зустрічається у людей зі СНІДом. Інфекція часто швидко поширюється від проксимального краю до дистальної частини нігтя, що призводить до зміни кольору пластини без явного потовщення.
4. Ендонікс-оніхомікоз
Замість того, щоб проникати в нігтьове ложе через край нігтьової пластини, грибок негайно проникає в товщу нігтьової пластини. За відсутності оніхолізису і субунгального гіперкератозу нігтьова платівка набуває білого кольору. Найбільш поширеними збудниками є T. soudanense та T. violaceum.
5. Тотальний дистрофічний оніхомікоз (ТДО)
Будь-який з перерахованих різновидів грибкового ураження може зрештою перейти в ТДО, коли нігтьова пластинка майже повністю зруйнована. Первинне ТДО зустрічається рідко і зазвичай викликається видами Candida, які зазвичай вражають пацієнтів з ослабленим імунітетом.
Клінічні відмінності та диференціальна діагностика
• Клінічні ознаки дерматофітій часто важко відрізнити від ряду інших інфекційних причин ушкодження нігтів, таких як Candida, цвіль або бактеріальна інфекція. На відміну від дерматофітій, кандидоз нігтів зазвичай починається у проксимальній пластині нігтя, і також присутній у нігтьовій складці (пароніхія).
Бактеріальна інфекція, особливо коли вона викликана Pseudomonas aeruginosa, має тенденцію призводити до зеленої або чорної зміни кольору нігтів. Іноді бактеріальна інфекція може співіснувати з грибковою інфекцією та може вимагати комбінованого лікування.
• Іншими менш поширеними дистрофічними станами нігтя, що імітують оніхомікоз, є хвороба Дар'ї та червоний плоский лишай, а також іхтіозні стани, такі як кератоз та іхтіоз. Часто синдром жовтого нігтя помилково ідентифікується як грибкова інфекція. Світло-зелено-жовтувата пігментація нігтьової пластини, твердість і підвищена поздовжня поцяткованість є ключовими клінічними характеристиками цього захворювання нігтів.
• Повторна травма нігтьової пластини може призвести до деформації нігтів. Нігтьове ложе здаватиметься нормальним, якщо симптоми викликані травмою, а не оніхомікозом, з характерним малюнком непошкоджених поздовжніх епідермальних гребенів, що тягнуться до лунки.
«Неправильний забір матеріалу для дослідження може призвести до того, що терапія буде не ефективною»
Клінічні характеристики дистрофічних нігтів повинні насторожити лікаря про можливу грибкову поразку.
Лабораторне підтвердження діагнозу має бути отримане до початку лікування. Це важливо з кількох причин:
• виключити не грибкові захворювання нігтів;
• виявляти змішані інфекції;
• діагностувати пацієнтів з менш чутливими формами дерматофітій, такими як інфекції нігтів на ногах, спричинені T. rubrum.
Читайте також: Грибкова ураження порожнини носа
Гарні зразки тканин нігтя іноді важко отримати, але вони мають вирішальне значення для максимальної лабораторної діагностики. Матеріал повинен бути взятий із будь-яких знебарвлених, дистрофічних або ламких частин нігтя. Він має бути взятий саме з ураженої області нігтя.
Для забору матеріалу можуть використовуватися свердла для нігтів та скальпелі, їх необхідно стерилізувати після кожного пацієнта. Коли поразка нігтя поверхнева можна взяти зішкріб з нігтя за допомогою спеціальної кюретки.
Лабораторна діагностика оніхомікозів складається з посіву та мікроскопії, результати яких будуть готові приблизно через 2-6 тижнів.
Як ми бачимо, клінічна картина цього захворювання дуже варіативна, діагноз може бути виставлений лише після лабораторного підтвердження. Однак, неправильний забір матеріалу для дослідження може призвести до того, що терапія буде не ефективною і всі ваші зусилля будуть витрачені в порожню.
У наступній статті ми розберемо останні рекомендації Британської асоціації дерматологів щодо тактики лікування оніхомікозів.
Щоб не пропустити, підписуйтесь на нас у Facebook
Поділіться:
Додати коментар