Жодне дитинство та юнацтво не пройшло без будь-яких висипань. Гнійничкові захворювання шкіри найчастіше зустрічаються у молодих людей, проте можуть виникати і в пізнішому віці. Піодермії – група дерматозів, що викликається гнійними мікроорганізмами, головним чином стафілококами та стрептококами.
Поява гнійничкових висипів може маніфестувати різні хронічні захворювання або сигналізувати про серйозні порушення у роботі макроорганізму. Читайте на estet-portal.com про фактори виникнення піодермій, їх класифікації та методи лікування патології.
Головні фактори, що впливають на виникнення та перебіг піодермії
Як правило, піодермії – неконтагіозні захворювання серед дорослих. Мікроорганізми, у тому числі і грампозитивні коки, що живуть на шкірі, є сапрофітами і в нормі не викликають запальних процесів.
Читайте нас у Instagram!
Однак, коли захисна функція шкірного покриву порушена або в організмі є хронічні осередки інфекції, утворюється сприятливе середовище для проникнення та розмноження мікроорганізмів. Ті, у свою чергу, виділяють еротогенні токсини, які пошкоджують мембрани клітин і викликають гемоліз.
Розвитку захворювання сприяють такі фактори:
1. Екзогенні
• порушення санітарно-гігієнічного режиму;
• порушення цілісності рогового шару епідермісу;
• нераціональне та тривале використання антибіотиків;
• коливання температури навколишнього середовища;
• тривалий прийом гормональних препаратів.
2. Ендогенні
• хронічні захворювання (ендокринні: цукровий діабет, синдром Іценко-Кушинга; захворювання серцево-судинної системи, порушення в роботі ШКТ);
• імунодефіцитні стани;
• осередки хронічних гнійних інфекцій;
• гормональний дисбаланс;
• вікові особливості.
Екзогенні фактори як правило сприяють виникненню гострих піодермій, а ендогенні – хронічних.
Читайте також: Патогенні бактерії та провокуючі фактори розвитку піодермії
Етіологічна класифікація піодермій: стрептодермії та стафілодермії
Залежно від збудника гнійничкові захворювання шкіри ділять на стрептодермії та стафілодермії. Вони, у свою чергу, бувають поверхневі та глибокі.
Різновиди стрептодермій:
I. Поверхневі
• стрептококове імпетиго;
• кільцеподібне імпетиго;
• стрептококова заїда;
• бульозне імпетиго;
• стрептококовий хейліт;
• простий лишай;
• поверхневий панарицій.
II. Глибокі
• ектима звичайна;
• бешиха.
Види стафілодермій:
I. Поверхневі • остиофоллікуліт;
• гострий фолікуліт;
• вульгарний сікоз;
• бульбашка новонароджених
II. Глибокі
• глибокий фолікуліт;
• фурункул;
• карбункул;
• гідраденіт.
Також виділяють стрептостафілодермії:
• імпетиго вульгарне;
• хронічна виразкова піодермія;
• шанкріформна піодермія.
Особливістю стрептодермій є поширення висипань по поверхні шкіри без ураження придатків.
Для стафілодермій характерно глибоке ураження шкіри із залученням придатків та утворенням гнійних мас.
Ефективне лікування та профілактика гострих та хронічних піодермій
Для лікування гострих поширених піодермій застосовують антибіотики (фторхінолони, цефалоспорини), а для місцевої терапії використовують спиртові розчини (саліциловий або борний спирти), мазі (іхтіолова), анілінові барвники (фукорцин, діамантовий зелений), креми містять гентаміцину або неоміцину сульфат).
При необхідності використовують хірургічне втручання: розкривають абсцес.
Для лікування гострих піодермій широко використовується короткохвильове ультрафіолетове опромінення.
При хронічній течії пацієнту необхідно повністю обстежитись та приділити особливу увагу супутнім захворюванням.
Крім основного лікування антибіотиками, застосовується також специфічна та неспецифічна імунотерапії.
До специфічної відноситься: стрептококовий антиглобулін, аутовакцина, антистафілококова плазма.
До неспецифічної: аутогемотерапія, біостимулятори, імуномодулятори та вітамінотерапія.
Дякую, що Ви залишаєтеся з estet-portal.com. Читайте інші цікаві статті у розділі «Дерматологія». Вам також може бути цікаво: Везикулопустульоз: характеристика захворювання та способи лікування
Поділіться:
Додати коментар