Новий метод ранньої діагностики остеопорозу кістки

Остеопороз кістки є досить поширеним захворюванням скелета, що має системний характер. Воно характеризується зниженням щільності кісткової тканини, порушенням її мікроархітектури, що збільшує ризик переломів. У Європі, Японії та США від цієї патології страждає приблизно 75 млн населення.

Щорічна частота остеопорозних переломів кісток становить 9 млн випадків, серед них 1,6 млн складають переломи шийки стегнової кістки. Подібні остеопоротичні переломи значно впливають на захворюваність та летальність. Внаслідок перелому стегнової кістки смертність зростає на 12-15%.

Основні показники кісткової тканини при виявленні остеопорозу кістки

Найскладнішим є виявлення остеопорозу кістки на ранніх стадіях, тому що в більшості випадків першою ознакою є низькоенергетичний перелом. У зв'язку з цим останніми роками з'являється все більше нових методів діагностики остеопорозу кістки, які допомагають виявити групи ризику та ранню втрату щільності кісткової тканини.

Є кілька факторів, від яких залежить стан кісткової тканини. Це ступінь мінералізації, макрогеометрія, мінеральна щільність тканини та її метаболізм, наявність мікропереломів та мікроархітектура трабекулярної кісткової тканини. Найзначнішим чинником у розвитку остеопорозу кістки є мінеральна щільність тканини. Золотим стандартом виявлення мінеральної густини кісткової тканини є двофотонна рентгенівська абсорбціометрія (ДРА).

Використання цього методу діагностики остеопорозу кістки має деякі обмеження:

• Наявність значної «зони перекриття» у людей, у яких розвиваються переломи, та у тих, у кого вони не виникають. Це обмеження є одним із головних.
• Диспропорційна оцінка кортикальної кулі кістки залежно від обстежуваної за допомогою ДРА ділянки та відмінності в обміні в кістковій тканині досліджуваних зон.
• Під час лікування ймовірні зміни показника можна оцінити після тривалого часу, який обчислюється у роках. На відміну від кортикальної тканини, обмін у трабекулярній кістковій тканині відбувається у кілька разів швидше. Тому саме оцінка мікроархітектури трабекулярної кістки збільшує чутливість та точність оцінки якості всієї кісткової тканини, а також ризики перелому у клінічній практиці.

Виявлення остеопорозу кістки шляхом оцінювання структури трабекулярної тканини

Структуру та стан трабекулярної кістки можна оцінити за допомогою магнітно-резонансної томографії або комп'ютерної томографії, але обидві методики дорогі у використанні та не завжди доступні у клінічній практиці. Також оцінка мікроструктури кісткової тканини може проводитися шляхом гістоморфометричного аналізу при біопсії кісткової тканини гребеня здухвинної кістки.

Хоч цей метод діагностики і є високоінформативним, маніпуляція є інвазивною та травматичною процедурою. Більше того, вважається спірним питання про те, наскільки ця ділянка відображатиме наявність остеопорозу кістки та ризик перелому. На сьогоднішній день розвиваються нові неінвазивні візуалізуючі технології у діагностиці порушень структурно-функціонального стану кісткової тканини та виявленні ризику перелому.

Оцінка якості трабекулярної кісткової тканини в діагностиці остеопорозу кістки

Французькою компанією запатентовано нову методику TBS Insight для оцінювання показника якості трабекулярної кісткової тканини та виявлення остеопорозу кістки. При оцінці показника не проводиться прямий фізичний вимір кісткової мікроархітектури, показник обчислюється за проекцією 3D – структури на 2D-площині.

 Аналіз заснований на варіації сірих відтінків та амплітуді щільності пікселів рентгенівського зображення. Метод дає можливість аналізувати трабекулярну структуру відповідно до різних статистичних властивостей пікселів. В результаті цього обчислюється показник, який сильно коригує з 3D параметрами проектованої трабекулярної кістки. Такий метод діагностики остеопорозу кістки дає глобальну оцінку якості кісткової тканини. Важливість методики полягає в її дискримінаційній здатності, чутливості показників до змін при захворюванні або при лікуванні, а також оцінці ризику остеопоротичних переломів.

Таким чином сучасна медицина надає можливість виявити порушення у структурі кісткової тканини до переломів. Це дозволить значно знизити захворюваність і смертність населення від переломів великих кісток, що особливо важливо у похилому віці.