Людський організм – це складний та багатофункціональний механізм, у якому немає нічого зайвого. Всі органи і структури людського організму функціонують злагоджено, і патологічний стан будь-якої системи організму позначається на роботі всіх інших. Сечова система є однією з найважливіших систем в організмі людини, тому що є своєрідним фільтром, що допомагає відфільтровувати та виводити з організму всі непотрібні речовини. Нирки, як органи фільтрації, що знаходяться в черевній порожнині, повинні бути максимально захищені від пошкоджень. Навколониркова клітковина є своєрідною подушкою безпеки, що захищає нирки від травмування. Але і в цій клітковині можуть виникати патологічні процеси. Що таке паранефрит і чому він виникає знає estet-portal.com.
Етіологія та особливості клінічної картини паранефриту
Паранефрит – це запалення приниркової клітковини. Найчастіше паранефрит розвивається у чоловіків віком від 20 до 50 років, при цьому запальний процес у більшості випадків виникає ліворуч, і вкрай рідко – з обох боків. У 80% випадків це захворювання розвивається як ускладнення будь-якого запального процесу в тканинах нирки. Запальний процес може виникати гостро, або згодом приймати хронічний перебіг. Головною небезпекою паранефриту є те, що за рахунок запального процесу в принирковій клітковині відбувається утворення і скупчення гною, при цьому такий абсцес, що сформувався, може проривати в черевну порожнину і призводити до розвитку перитоніту.
Паранефрит:
- класифікація паранефриту щодо локалізації та характеру процесу;
- етіологія паранефриту: що провокує запалення приниркової клітковини;
- клінічна картина паранефриту: симптоми захворювання.
Класифікація паранефриту щодо локалізації та характеру процесу
Розрізняють первинний та вторинний паранефрит. При вторинному паранефриті інфекційний процес розвивається внаслідок гнійно-запальних процесів безпосередньо у нирці, наприклад, при гострому пієлонефриті, карбункулі нирки тощо. При первинному паранефриті інфекція потрапляє у приниркову клітковину зі струмом крові з гнійного вогнища іншої локалізації. Залежно від характеру запального процесу паранефрит може бути інфільтративним, гнійним та склерозуючим. За локалізації паранефрит класифікується так:
- верхній паранефрит – запальний процес локалізується в області верхнього полюса нирки;
- нижній паранефрит – запалення під нижнім полюсом нирки;
- передній паранефрит – запалення між ниркою та товстою кишкою;
- задній паранефрит – процес між ниркою та м'язами попереку;
- тотальний паранефрит – уражається вся навколониркова клітковина.
Етіологія паранефриту: що провокує запалення приниркової клітковини
У більшості випадків паранефрит виникає як ускладнення гнійно-запальних процесів у нирках. Вторинний паранефрит може бути обумовлений кишковою паличкою, протеями, псевдомонадами та стафілококами. При цьому від локалізації та характеру патологічного процесу в нирках залежить вид мікрофлори, що викликає деструктивний процес у навколонирковій клітковині. Наприклад, при панариції або фурункулі нирки етіологічним фактором паранефриту найчастіше є стафілокок. Первинний паранефрит розвивається на тлі запального процесу іншої локалізації, у цьому випадку патогенна флора найчастіше грампозитивна, наприклад, при холециститі причиною розвитку паранефриту буде кишкова паличка.
Клінічна картина паранефриту: симптоми захворювання
Клінічна картина при паранефриті на початку захворювання проявляється симптомами розвитку інфекційного процесу в організмі. Пацієнта турбує підвищення температури тіла до фебрильних значень, озноб, загальна слабкість, швидка стомлюваність, нудота та блювання. Згодом приєднується больовий синдром: біль виникає в попереку і тому підребер'ї, де локалізовано запальний процес. Визначається напруга м'язів живота та попереку, за рахунок захисного скорочення поперекових м'язів у пацієнта розвивається сколіоз із викривленням хребта у бік здорової нирки. Характерним симптомом вторинного паранефриту є піурія – виділення гною із сечею.
Поділіться:
Додати коментар