Гідраденіт розвивається як гнійний запальний процес, що вражає апокринові потові залози. Це захворювання не характерне для дітей та людей похилого віку, оскільки апокринові залози у них не функціонують. Найчастіше звертаються до лікаря з гідраденітом жінки віком до 55 років, оскільки сприятливим фактором для розвитку захворювання є коливання гормонального фону, а жінки найсильніше схильні до таких коливань. При гормональних коливаннях змінюється рН поту, який виділяють потові залози, і це провокує інфікування залоз золотистим стафілококом, після чого розвивається запалення.
Прояви гідраденіту та провокуючі фактори захворювання
Найчастіше гідраденіт розвивається в пахвових западинах, але запальний процес можуть залучатися потові залози в пахвинних складках, області ануса і великих статевих губ. Золотистий стафілокок може проникати через пошкодження шкіри, спричинені епіляцією, через розчісування при свербіні, спричиненому підвищеною пітливістю або наявністю сверблячих дерматозів.
Розвиток інфекції може статися при недотриманні гігієни, при ожирінні, при порушенні роботи потових залоз через деякі ендокринні захворювання (наприклад, при цукровому діабеті).
Основні симптоми гідраденіту та можливі його ускладнення
Повний цикл захворювання - починаючи від появи злегка болючого щільного вузлика і закінчуючи утворенням рубця на місці вузла, що розкрився - становить приблизно два тижні. Вузлики, що утворилися в області потових залоз, швидко збільшуються в розмірах, стають набряклими, сильно болючими, синюшного кольору і грушоподібної форми. На піку захворювання вузлики нагадують флегмону, і пацієнт зазнає сильного болю навіть у стані спокою, у нього підвищується температура тіла, відчувається загальне нездужання. Такі відчуття означають дозрівання гідраденіту, приблизно на десятий день вузол розкривається із виділенням густого гнійного вмісту. Хворому стає легше, виразка, що утворилася на місці вузла, поступово гоїться з утворенням втягнутого рубця.
За відсутності лікування гідраденіт набуває хронічного затяжного характеру. Поруч із загоєним рубцем можуть виникати нові запалені вузлики, причому десятки разів. Посилює процес загальне ослаблення імунітету, погана гігієна тіла. Найнебезпечніше ускладнення гідраденіту – сепсис, коли без належного лікування інфекція із запалених областей потрапляє у кровотік та розноситься по організму.
Принципи лікування гідраденіту та особливості догляду за шкірою
Терапія гідраденіту проводиться антибіотиками, шкіра обробляється антисептиками. Не рекомендується застосування пов'язок із мазями, оскільки вони можуть спричинити мацерацію шкіри, а також накладення компресів – це сприяє посиленню нагноєння. Дозрілий вузол при гідраденіті підлягає хірургічному лікуванню - з широким розсіченням, видаленням гною та інфільтрованих тканин. Якщо захворювання часто рецидивує, призначають специфічну імунотерапію.
Хворим рекомендується дотримання спеціальної дієти - за винятком солодкого, гострих страв, приправ, а також гігієнічні процедури тільки під душем, попередньо закривши запалену ділянку шкіри пластиром. Рекомендуються полівітамінні препарати, що зміцнюють захисні сили організму.
Поділіться:
Додати коментар