У попередній статті йшлося про причини, способи зараження та клінічні прояви м'якого шанкеру.
При розвитку будь-якої хвороби побоюються за її наслідки та ускладнення.
Найчастішим ускладненням м'якого шанкеру є лімфангіт та лімфаденіт.
Можливо формування свищів, через які виходять продукти некрозу.
Сильний набряк крайньої плоті у чоловіків сприяє розвитку фімоза , парафімозу, що при тривалому перебігу може закінчитися гангреною. Приєднання вторинної інфекції сприяє розвитку str. strong>баланопоститу,уретриту або баланіту, пієлонефриту та Якими методами виявляється м'який шанкер
Якими методами виявляється м'який шанкер
Постановка діагнозу та терапія м'якого шанкеру здійснюється дерматовенерологом.
За наявності показань залучають лікарів інших спеціальностей.
Обов'язково проводиться обстеження статевих партнерів пацієнта, а також співмешканців.
Основні лабораторно-інструментальні дослідження та їх показання при шанкроїді:
- Фізикальний огляд.
Загальний стан пацієнта не змінено. У жінок м'який шанкер частіше розвивається на статевих губах, кліторі, напередодні піхви. У чоловіків процес частіше на мошонці, крайній плоті, на головці та стовбурі статевого члена.
- Лабораторні дослідження.
У формулі крові присутній зсув формули вліво, підвищення ШОЕ та лейкоцитоз у разі приєднання лімфаденіту або уретриту гнійного характеру. У сечі виявляються еритроцити та лейкоцити.
Після підозри на м'який шанкр необхідно здати аналіз крові на виявлення антитіл до збудника сифілісу та ВІЛ, а також проводять ПЛР – дослідження на вірус простого герпесу.
- Виявлення причин інфекції.
Для цього необхідно взяти вміст виразок і провести бактеріоскопічний аналіз, а також провести його сівбу на живильні середовища.
ПЛР-діагностика дає найшвидші та точніші результати.
А ось серологічні методи не застосовуються через їхню малоінформативність, оскільки можливі перехресні реакції з іншими бактеріями цього сімейства.
Досить рідко застосовують гістологічне дослідження біоптату країв виразки.
- Інструментальні методи.
Доцільно проведення МРТ або КТ органів грудної клітини, а також рентгенографії з метою проведення диференціальної діагностики.
Також проводиться УЗД органів малого тазу та зовнішніх статевих органів.
У деяких випадках доцільним є проведення кольпоскопії,
іригоскопії та колоноскопії, а також взяття уражених тканин на біопсію.
Читайте нас у Facebook!
Диференціальна діагностика м'якого шанкеру проводиться з наступними захворюваннями:
- туберкульоз шкіри;
- генітальним герпесом;
- первинним сифілісом;
- гострою виразкою вульви Чапіна-Ліпщюца.
А чи знаєте Ви, що: Сифіліс нерідко діагностують при випадковому медогляді
Різноманітність методів лікування допоможе позбутися м'якого шанкеру
Терапія м'якого шанкеру проводиться амбулаторно, крім тих випадків, коли необхідно хірургічне втручання або якщо у пацієнта хронічні хвороби на стадії декомпенсації.
Призначається дієта з обмеженням жирної та смаженої пиші, збільшення питного режиму з винятком алкоголю.
Важливе дотримання правил особистої гігієни.
1. Консервативна терапія..
Тривалість терапії при м'якому шанкрі триває близько 5 днів препаратами широкої дії.
Важливо лікувати і статевих партнерів, якщо сексуальний контакт був менш, ніж за 10 днів до появи м'якого шанкра. На час лікування рекомендовано відмову від сексуальних контактів.
2. Етіотропне лікування.
Етіотропна терапія м'якого шанкеру полягає у застосуванні цефалоспоринів і макролідів, або, як препаратів другої лінії – фторхінолонів.
Варто пам'ятати про можливі токсичні ефекти еритроміцину.
3. Патогенетичне лікування складається з інфузії дезінтоксикаційних розчинів.
При вираженому набряку та інтоксикації застосовуються глюкокортикостероїди.
Можливо застосуванням мазей із ферментами.
Тривалий торпідний період провокується пірогенами.
4. У симптоматичну терапію входять знеболювальні, десенсибілізуючі та седативні препарати.
5. Місцеве лікування застосовується з метою зменшення вираженості больових відчуттів.
Використовуються примочки з хлоргексидином, димексидом, місцеві антибактеріальні мазі.
У деяких випадках застосовується гелій-неоновий лазер з метою прискорення розсмоктування інфільтрату та запобігання рубцюванню.
6. Також застосовуються фізіотерапевтичні методи, які покращують кровотік у пошкоджених тканинах та стимулюють клітинний імунітет:
- лазеролікування;
- індуктотермія;
- мікрохвильова терапія.
7. Хірургічне лікування..
Майже у половини пацієнтів з м'яким шанкром розвивається гнійний лімфаденіт. При цьому необхідно розкрити абсцедуючі лімфовузли та встановити дренаж.
У разі фімозу у чоловіків січуть крайню плоть, що дозволяє видалитись гнійним масам.
Прогноз м'якого шанкеру сприятливий при своєчасному виявленні та правильному лікуванні.
Вакцинаціяяк специфічна профілактика знаходиться у процесі активної розробки.
Для запобігання захворюванню необхідно використовувати бар'єрну контрацепцію при випадкових статевих зв'язках і дотримуватися правил особистої гігієни.
Докторам важливо одягати одноразові рукавички під час огляду пацієнтів з м'яким шанкром.
Поділіться:
Додати коментар