Порушення функції якої залози проявляється болями у м'язах?

Від роботи залоз внутрішньої секреції залежить дуже багато процесів. Збої у функціонуванні залоз проявляються багатьма неспецифічними симптомами, що часто призводить до пізньої діагностики захворювань. Так, захворювання паращитовидних залоз на початкових стадіях дуже важко розпізнати. Що потрібно знати про паращитовидні залози?

Паращитовидні залози локалізуються на задній поверхні щитовидної залози попарно у верхніх та нижніх полюсах. Ця залоза внутрішньої секреції виробляє паратгормон (паратиреоїдний гормон), який бере участь в обміні кальцію та його регуляції.

Дефіцит якого вітаміну впливає на роботу паращитовидних залоз?

Секреція паращитовидними залозами паратгормону збільшується при зниженні рівня кальцію та/або вітаміну D. Це своєрідна відповідна реакція організму на зниження кальцію в крові. При нормалізації вмісту кальцію в крові нормалізується і вміст паратгормону.

Вітамін D є жиророзчинним вітаміном, який збільшує всмоктування в кишечнику речовин, пригнічує зайву секрецію паратиреоїдного гормону, активує процеси відновлення кісткової тканини, пригнічує підвищену кісткову резорбцію, покращує передачу нервових імпульсів до м'язів, також покращує >

При зниженні рівня вітаміну D у плазмі крові зменшується засвоєння кальцію у просвіті кишечника. При зниженні кальцію в плазмі паращитовидні залози збільшують секрецію паратиреоїдного гормону. Це дозволяє утримувати рівень кальцію в крові в межах норми за рахунок «вимивання» його з кісткової тканини.

 Така патологія має назву «вторинний гіперпаратиреоз». При такому тривалому хронічному процесі розвивається збільшення в розмірах паращитовидних залоз.

Зниження концентрації вітаміну D та кальцію в крові призводить до появи больового синдрому у м'язах та кістках, знижується щільність кісткової тканини, що проявляється частими переломами кісток. Також з'являється свербіж шкіри, знижується увага та пам'ять.

Лікування вторинного гіперпаратиреозу можливе препаратами кальцію та вітаміну D.

Первинний гіперпаратиреоз. Причини та механізм розвитку захворювання

Масштабні та тривалі дослідження показали, що низький рівень у крові вітаміну D тривалий час провокує не тільки розвиток гіперплазії тканини паращитовидної залози, а й поява новоутворень паращитовидних залоз. аденом.

У нормі вітамін D пригнічує поділ клітин паращитовидної залози. А при зниженні вмісту вітаміну D цього ефекту немає, тому тканина розростається з утворенням пухлин. Низький рівень кальцію також стимулює процес розподілу клітин.

Це саме розростання тканини паращитовидної залози секретує паратиреоїдний гормон, що сприяє деякому підвищенню рівня кальцію в крові. Підвищений вміст паратиреоїдного гормону проявляється симптомами загальної слабкості, зниженням апетиту, нездужанням, швидким розвитком остеопорозу. Відзначаються болі у м'язах та кістках, які турбують періодично. Іноді пацієнти скаржаться на нудоту, схильність до запорів та судоми кінцівок.

Таке захворювання називається первинний гіперпаратиреоз. У пацієнтів із таким діагнозом рівень вітаміну D перебуває у зменшеній кількості, що підтверджує зв'язок цього вітаміну з первинним гіперпаратиреозом. Таким чином, розвиток гіперпаратиреозу можливо попередити, вчасно виявивши дефіцит вітаміну D та заповнивши його.

Які зміни в органах спостерігаються при первинному гіперпаратиреозі? 

Можливі випадки  первинного гіперпаратиреозу з нормальним чи навіть підвищеним вмістом вітаміну D у крові. Це можна пояснити тим, що підвищений рівень паратиреоїдного гормону провокує посилення активності вітаміну D у нирках.

При цьому утворюється активний метаболіт – кальцитріол, який має дуже велику активність, через що його вважають гормоном. Але при підвищеному вмісті вітаміну D відбувається посилення всмоктування кальцію у кишечнику. Це призводить до підвищення кальцію у крові.

При тривалому перебігу гіперпаратиреозу підвищений рівень кальцію змушує його відкладатися на внутрішній поверхні стінок судин, чим викликає затвердіння їх стінок та підвищення артеріального тиску. Відкладається кальцій у клапанах серця, порушуючи цим провідність нервових імпульсів по м'язах серця, з'являється аритмія. Зміни відбуваються і в нирках, утворюються пісок та каміння.

У шлунково – кишечнику підвищення кальцію посилює секрецію соляної кислоти, що в результаті може виявитися наявністю виразки шлунка та дванадцятипалої кишки.

Діагностика первинного гіперпаратиреозу не складна і полягає в детально зібраному анамнезі, виявленні рівня кальцію та вітаміну D у крові.

Лікування гіперпаратиреозу полягає в оперативному видаленні аденоми паращитовидної залози, після чого обов'язковим є нормалізація рівня кальцію, фосфору та вітаміну D.