Методи хірургічного лікування артеріальної гіпертензії

Лікування артеріальної гіпертензії на фоні стенозу ниркових судин є актуальним та важливим питанням на сьогодні. Адже консервативне лікування деякими групами препаратів у певній стадії перестає позитивно впливати, що пов'язано з механізмом патогенезу реноваскулярної гіпертензії.

Лікування артеріальної гіпертензії через стеноз судин нирок полягає в нормалізації АТ, зниженні ризику розвитку серцево-судинних ускладнень та запобіганні нирковій недостатності.

Які групи препаратів ефективні при лікуванні артеріальної гіпертензії?

Важлива роль лікування артеріальної гіпертензії належить дієті з обмеженням солі до кількості менше 3 г/сутки. Серед препаратів діють на основну ланку патогенезу інгібітори АПФ та блокатори рецепторів ангіотензинових. При фібромускулярній дисплазії вони виявляються дуже ефективними. У той же час, при гемодинамічно значущому двосторонньому стенозі ниркових артерій ці препарати можуть спричинити різку дестабілізацію ниркової гемодинаміки, тому протипоказані.

При лікуванні реноваскулярної гіпертензії цими препаратами слід контролювати рівень креатиніну та калію в крові. Блокатори кальцієвих каналів дигідропіридинового ряду також мають виражену антигіпертензивну дію, при цьому не ускладнюють метаболічні порушення, зупиняючи ріст бляшок.

Блокатори кальцієвих каналів не мають обмежень і можуть використовуватися як препарати першого ряду. Часто монотерапія не виявляється ефективною, і потрібне призначення адреноблокаторів, сечогінних засобів або агоністів імідазолінових рецепторів. При неефективності консервативної терапії при лікуванні артеріальної гіпертензії показано хірургічне втручання.

Методи хірургічного втручання при лікуванні артеріальної гіпертензії:

• Надшкірна балонна ангіопластика.
• Відкрита операція.

Хірургічне лікування артеріальної гіпертензії при її реноваскулярній формі

Оперативне втручання проводять за неефективності консервативних методів лікування артеріальної гіпертензії. Про користь хірургічного лікування говорить великий ризик побічних ефектів від лікарських препаратів, їхньої взаємодії, а також великі матеріальні витрати.

Мета хірургічного втручання полягає у відновленні прохідності судини та формування нормального кровотоку в судинах нирок. Основним методом оперативного лікування артеріальної гіпертензії на тлі ниркової гіпертензії є черезшкірна балонна ангіопластика та відкрита операція.  Розглянемо ці види оперативного втручання докладніше.

Переваги та недоліки балонної ангіопластики в лікуванні артеріальної гіпертензії

Черезшкірна балонна ангіопластика – процес «розправлення» стисненої ділянки судини за допомогою катетеризації судини з використанням спеціального балончика. Великі периферичні судини при цьому використовуються для доступу, зазвичай це стегнові артерії. Перевагою балонної ангіопластики у порівнянні з відкритою операцією є відсутність необхідності в наркозі та невеликий обсяг втручання при лікуванні артеріальної гіпертензії.

Безперечно, така операція має ризик розвитку ускладнень (масивна кровотеча, розрив судини, руйнування нестабільної бляшки, розвиток емболії холестерину). Протипоказанням до операції є локалізація стенозу в гирлі ниркової артерії та повна її оклюзія. Після операції існує високий ризик розвитку рестенозу.

Відкрита ангіопластика при лікуванні артеріальної гіпертензії при стенозі судин нирок

Відкрита ангіопластика – процес видалення атеросклеротичної бляшки разом із пошкодженою ділянкою інтими артерії з подальшою реконструкцією. Для реконструкції використовують власні великі судини пацієнта чи протези із біологічно сумісних матеріалів. Іноді застосовується шунтування.

Перевага відкритої операції полягає у можливості повної реконструкції судини, усунення турбулентності кровотоку, видалення та ураженої інтими та атероматозних мас. Видалення цих речовин сприяє припиненню запального процесу у стінці судини та рестенозу артерій. Відкрита операція дає можливість здійснювати комплексне лікування із застосуванням протезування великих гілок черевної частини аорти. Недоліком даної операції є підвищений ризик розвитку ускладнень з боку серце – судинної системи в осіб похилого віку Це пов'язано з крововтратою, наркозом та гіповолемією.

Таким чином, при неефективності консервативної терапії можна вирішити проблему постійного підвищення артеріального тиску через стеноз ниркових артерій. Для цього використовують оперативні методи лікування артеріальної гіпертензії.