Механізм саморуйнування: що відбувається при системному червоному вовчаку

Серед усіх ревматологічних захворювань системний червоний вовчак - одне з найважчих. Поширеність її становить у середньому 150 випадків на 100 тис. населення. Найчастіше системний червоний вовчак дебютує у віці 15-25 років, при цьому у жінок воно зустрічається в 15 разів частіше, ніж у чоловіків.

Загальновідомо, що в основі маніфестації системного червоного вовчаку у вигляді мультисистемного ураження органів-мішеней лежить порушення толерантності до власних антигенів клітинних ядер, цитоплазми та мембран, що призводить до утворення характерних для цього захворювання антинуклеарних антитіл.

Незважаючи на те, що патогенез цього патологічного стану до кінця не відомий, багато патофізіологічних механізмів розвитку системного червоного вовчаку є вивченими досить добре. Докладніше про них читайте на estet-portal.com у цій статті.

Порушення Т-, В-клітинних механізмів регуляції імунної відповіді виникають при системному червоному вовчаку

У патогенезі розвитку системного червоного вовчаку центральне місце належить порушенню регуляції імунологічної відповіді. Велике значення мають недоліки функціонування лімфоцитів. Властиві для системного червоного вовчака порушення Т-, В-клітинних механізмів регуляції включають:

1. Т-клітинні дефекти: пригнічення СD8+-супресорної регуляції імунологічної відповіді є однією з основних причин порушення толерантності до аутоантигенів та патологічної продукції аутоантитіл плазматичними клітинами;
2. В-клітинні дефекти: патологічне підвищення абсолютної кількості та функціональної активності В-лімфоцитів зумовлено такими механізмами:
   • патологічним сприйняттям регулюючих цитокінів В-лімфоцитами: збільшення їх чутливості до стимулюючих сигналів на тлі пригнічення здатності Т-хелперів до супресії В-лімфоцитів;
   • дефектами В-клітинних рецепторів, що призводить до розпізнавання аутоантитіл.

Порушення у сфері вищезгаданих складових імунної системи призводять до розвитку даного аутоімунного захворювання.

Читайте нас у Telegram.

Причини розвитку аутоімунної агресії при системному червоному вовчаку

Патофізіологічні механізми розвитку аутоімунної агресії при системному червоному вовчаку сьогодні до кінця не вивчені, і є одним з найбільш важливих питань сучасної ревматології. Можливі причини появи аутореактивних антитіл є:

1. Порушення селекції дозріваючих Т-лімфоцитів, що призводить до виходу з тимусу – центрального органу імунної системи, де відбувається диференціація Т-лімфоцитів - аутоагресивних клітин у загальний кровотік;
2. Гіперактивація В-лімфоцитів у відповідь на стимулюючі цитокіни та сигнали Т-хелперів;
3. Зниження продукції толерогенних білків клітин.

Ці патологічні процеси є основними, але далеко не єдиними причинами порушення толерантності імунної системи людського організму до власних антигенів, і це питання продовжує бути метою багатьох наукових досліджень через його актуальність для сучасної ревматології.

Чому лікарям необхідно орієнтуватися в питаннях патогенезу системного червоного вовчака

Незважаючи на те, що патогенез розвитку системного червоного вовчаку до кінця не вивчений, розуміти основні аспекти розвитку даного захворювання повинні лікарі всіх медичних спеціальностей через актуальність цього патологічного стану в наш час.

Для системного червоного вовчака характерна поразка всіх органів та систем людського організму, що є причиною різноманітних проявів на етапі маніфестації захворювання.

Знання патофізіологічних механізмів розвитку системного червоного вовчаку є необхідною умовою грамотного призначення ефективної схеми лікування цієї патології. Дякую, що ви залишаєтеся з estet-portal.com. Читайте інші цікаві статті на сайті у розділі «Дерматологія».

Можливо, Вас зацікавить також: Системний червоний вовчак: чому важлива своєчасна терапія