Оперізуючий герпес – інфекційне захворювання, спричинене реактивацією Varicella zoster virus (VZV) після перенесеного у минулому епізоду вітряної віспи. Серед пацієнтів віком до 20 років поширеність захворювання становить від 0,4 до 1,6 випадків на тисячу населення.
У старших вікових групах захворювання трапляється значно частіше: приблизно у 4,5-11 випадків на тисячу населення. Супроводжуючи найсильніші болі та свербіння, опоясуючий герпес може значно знижувати якість життя пацієнтів, а іноді навіть являти собою смертельно небезпечну загрозу.
Знанням принципів лікування опоясувального герпесу повинні володіти дерматологи, інфекціоністи, лікарі загальної практики, а також всі ті, хто цікавиться останніми клінічними рекомендаціями щодо лікування захворювань герпесвірусної етіології.
Докладніше про патогенез розвитку Herpes zoster, клінічну картину захворювання, а також сучасні підходи до лікування читайте на estet-portal.com у цій статті.
Herpes zoster: ключові патогенетичні механізми розвитку інфекції
Загальновідомо, що первинна VZV-інфекція розвивається у вигляді вітряної віспи. Після зникнення клінічних проявів захворювання вірус латентно персистує в організмі людини у міжхребцевих гангліях та задніх корінцях спинного мозку.
Чим відрізняється висип при різних дитячих інфекційних захворюваннях
Оперезуючий лишай розвивається внаслідок процесу реактивації латентного вірусу на тлі зниження імунологічної резистентності організму. Останнє може бути спровоковано прийомом цитостатичних препаратів, глюкокортикоїдів, ВІЛ-інфекцією, променевою терапією, а також регулярною емоційною перенапругою та поганими умовами життя пацієнта.
Ключові симптоми оперізувального герпесу: невралгія, свербіж та висипання
Основними клінічними симптомами оперізувального герпесу є характерні висипання, сильні невралгії, свербіж, а також слабкість та головний біль. По ходу нервів (найчастіше міжреберних) з'являються рожеві плями розміром 3-5 см, які перетворюються на папули, бульбашки і потім підсихають.
Регіонарні лімфатичні вузли збільшуються у розмірі, стають болючими. Досить часто уражається шкіра голови та обличчя, особливо під час гілок трійчастого нерва.
Читайте нас у Telegram
У пацієнтів з імуносупресією (на фоні прийому цитостатичних препаратів, глюкокортикоїдів, ВІЛ-інфекції) може розвинутись гангренозна форма захворювання з глибокими ураженнями шкіри та подальшим рубцюванням. Оперізуючий лишай може супроводжуватися поразкою вузла Гасера.
У деяких випадках висипання можуть локалізуватися по ходу гілок трійчастого нерва, а також на слизових оболонках носа, шкірі обличчя та навіть на очах пацієнта.
При ураженні очей оперізувальний герпес може ускладнитися розвитком виразкового кератиту, іридоцикліту, відшаровуванням сітківки та глаукомою.
Сучасні принципи медикаментозного лікування оперізувального герпесу
У пацієнтів з імунодефіцитними станами, а також у віці понад 60 років обов'язковим є призначення етіотропної противірусної терапії. В інших випадках питання про доцільність її проведення має вирішуватись індивідуально.
Необхідно розпочати лікування оперізувального лишаю якомога раніше після маніфестації захворювання: оптимально протягом перших 72 годин.
У лікуванні оперізувального герпесу використовують такі етіотропні препарати: ацикловір, валацикловір, фоскарнет, фамцикловір.
Роль вірусу простого герпесу у виникненні дерматологічних захворювань
Своєчасне призначення етіотропних препаратів сприяє швидкому та ефективному усуванню больового синдрому при оперізуючому герпесі, усуненні висипів, попереджає розвиток постгерпетичної невралгії.
Етіотропні препарати та ефективні схеми лікування оперізувального герпесу
При оперізуючому герпесі обов'язкове призначення етіотропної терапії. Існують такі схеми лікування Herpes zoster:
1. Ацикловір 800 мг 5 р/д перорально або 10мг/кг кожні 8 годин протягом 7-14 днів;
2. Валацикловір 1 г 3р/д перорально протягом 7-14 днів;
У разі резистентності інфекції до ацикловіру необхідно використовувати одну з таких схем:
1. Фоскарнет 60 мг/кг внутрішньовенно кожні 8 годин протягом 7-14 днів, або до зникнення клінічних проявів інфекції;
2. Фамцикловір 500 мг 2 р/д протягом 7-14 днів.
Лікар повинен враховувати можливі побічні дії деяких етіотропних противірусних препаратів.
Фоскарнет має таку побічну дію, як нефротоксичність. Введення 1 літра сольового розчину перед кожною інфузією знижує ризик виникнення нефротоксичної дії препарату.
Для усунення больового синдрому при Herpes zoster доцільно застосування антиконвульсантів та аналгетичних препаратів (нестероїдних протизапальних або наркотичних аналгетиків), лідокаїнових блокад.
Препаратом вибору є карбамазепін у дозі 100-300 мг 3р/д. Препарат необхідно приймати до зникнення болю при лишаї, що оперізує.
Дякую, що Ви залишаєтеся з estet-portal.com. Читайте інші цікаві статті у розділі «Дерматологія». Можливо, Вас також зацікавить Висна сверблячка: сучасні підходи до діагностики та лікування корости.
/>
Поділіться:
Додати коментар