Між маткою та прямою кишкою у жінок знаходиться простір, який називається дугласовий простір. Це порожнина малого тазу, вкрита очеревиною. Ця анатомічна освіта важлива тим, що в ній часто розвивається запальний процес гнійного характеру, який потребує оперативного втручання. Які причини призводять до абсцесу дугласового простору?
Причини та механізм утворення абсцесу дугласового простору
Утворення абсцесу в малому тазі завжди має вторинний характер. Часто абсцес дугласового простору формується на тлі деструктивного гострого апендициту, якщо червоподібний відросток розташований у тазі. Також провокувати розвиток абсцесу можуть гнійні захворювання придатків. Перфорація ободової кишки з розвитком перитоніту також може призвести до розвитку абсцесу дугласового простору.
Через анатомічні особливості кров, серозний або гнійний випіт затікають у простір між маткою та прямою кишкою, брижові синуси та канали також відкриваються у простір. При оперативному втручанні, у разі недостатньої ревізії післяопераційної рани, а також при поганому дренуванні та санації малого тазу створюються умови для розвитку гнійного запалення дугласового простору.
Гнійну мікрофлору абсцесу дугласового простору представляють неспецифічні збудники:
- кишкова паличка;
- стафілококи;
- стрептококи;
- синьогнійна паличка.
Симптоми утворення абсцесу дугласового простору
Як правило, абсцес дугласового простору починає формуватися через кілька днів після оперативного втручання через первинну гнійну патологію малого тазу. Клінічна картина починається з розвитку неспецифічних симптомів – підвищення температури, раптове озноб, головний біль, нудота та тахікардія. Крім цього, жінка відчуває біль, тяжкість і почуття розпирання внизу живота, які стають інтенсивнішими при рухах та фізіологічних відправленнях.
Мочовипускання може бути болючим і прискореним, стілець може бути рідким з домішкою крові та слизу. Можливі також явища нетримання газів та випорожнень, тенезми. Якщо гнійник великий і потужний, він може здавлювати пряму кишку і стимулювати кишкову непрохідність. Якщо гнійник вчасно не виявити і усунути, може прорватися в черевну порожнину. Тривалий перебіг абсцесу дугласового простору призводить до розвитку тромбофлебіту вен тазу та розвитку тромбоемболічної хвороби.
Аспекти діагностичного процесу абсцесу дугласового простору
При діагностуванні збирається анамнез, у якому виявляються нещодавно перенесені захворювання та операції, на основі чого можна запідозрити абсцес дугласового простору. Під час пальпації визначається болючість у проекції малого тазу, присутній дефанс, симптом Щеткіна – Блюмберга позитивний. Піхвова або ректальна пальпація виявляє болісний тугоеластичний інфільтрат, у центрі якого розм'якшення та флюктуація.
Пальпація дугласового простору у жінок можлива вище за шийку матки, також при цьому виявляється нависання заднього склепіння. Диференціальна діагностика абсцесу дугласового простору проводиться з тубоваріальним абсцесом. Для цього виконується УЗД малого тазу. Для підтвердження діагнозу абсцесу при спірних моментах проводять пункцію гнійника під контролем УЗ через пряму кишку або заднє склепіння піхви.
Як проводиться лікування абсцесу дугласового простору?
У стадії інфільтрації проводять мікроклізми на тлі антибактеріальної терапії. Коли абсцес остаточно сформувався, що свідчить розм'якшення інфільтрату, гнійник розкривають. Розтин абсцесу проводиться через заднє склепіння піхви або стінку прямої кишки. Перед розтином виконується пункція товстою голкою. При отриманні гною, отвір по ходу голки розсікається для його вільного відтоку, в отвір в голці встановлюється дренаж. Обов'язково проводять санацію гнійної порожнини.
Таким чином, за наявності у жінок після оперативного втручання на органах малого тазу скарг на слабкість, підвищення температури та болі внизу живота потрібно подумати про можливість розвитку абсцесу дугласового простору. Після операцій на органах малого тазу за жінкою потрібне спостереження протягом двох тижнів, щоб запобігти можливому розвитку гнійного ускладнення.
Поділіться:
Додати коментар