Демодекоз — захворювання, обумовлене інвазією кліща роду Demodex, що вражає фолікули сальних залоз. Навколо цього паразита крутиться величезна кількість міфів та страшних історій, проте, чи справді вони мають право на життя?
Спеціально для читачів estet-portal.com лікар-дерматовенеролог, завідувач кафедри дерматовенерології, доктор медичних наук, професор Володимир Адаскевич розповів, чи варто боятися кліща Демодексу, а також про те, якою має бути ефективна терапія демодекозу strong>.
Демодекоз: збудник, провокуючі фактори, супутні захворювання
Результати багаторічних спостережень вказують, що кліщі Демодекс достовірно викликають у людини первинно-хронічне захворювання демодекоз, яке має величезну кількість латентних та субклінічних форм. Демодекоз може протікати під клінічною маскою множини запальних дерматозів.
Також це захворювання може бути асоційоване з розацеа, акне, періоральним та себорейним дерматитом.
Провокувати демодекоз можуть як ендогенні фактори (патологія шлунково-кишкового тракту, стреси, гормональні порушення, судинна патологія) так і екзогенні (порушення якості та кількості шкірного сала, аліментарні фактори, надмірна інсоляція, тривалий прийом медикаментів, наявність шкідливих звичок та занадто частий прийом душа).
Що потрібно знати про збудника демодекозу людини
Кліщі Demodex є симбіонтами людини - це означає, що в нормі вони існують на нашій шкірі.
Важливо розуміти, що якщо на 1 см2 шкіри знаходиться менше 5 кліщів без відповідної клінічної картини - таку кількість особин не можна вважати значущою.
Більше того, кліщі Демодекс в нормі виконують очищувальну функцію на шкірі людини, поглинаючи ороговілі частинки та надмірну кількість akne" rel="follow">себуму. Таким чином, наявність кліщів ще не свідчить про захворювання на демодекоз.
Дуже часто гіпердіагностика демодекозу стає причиною розвитку такої проблеми як акарофобія — побоювання кліщів, яка проявляється скаргами на постійні укуси кліщів, соціальною ізоляцією, а також фізичними симптомами: нудотою, тремтінням, головним болем. Наявність цього захворювання потребує консультації психіатра.
Особливості клінічної діагностики демодекозу
Клінічно демодекоз можна запідозрити за такими критеріями:
• ураження шкіри виникає раптово;
• найчастіше є одностороннім, асиметричним;
• має тенденцію до поширення;
• супроводжується пітіріазіформним лущенням і шорсткістю шкіри;
• головні елементи висипу - згруповані папули та пустули, які виникають на тлі еритеми навколо усть волосяних фолікулів.
Які речовини косметичних засобів можуть зашкодити шкірі
Лабораторна діагностика демодекозу може проводитися за допомогою зіскрібка з поверхні пошкодженої шкіри, методом видавлювання та мікроскопії вмісту сальних залоз, біопсії шкіри та дерматоскопії.
Лікування демодекозу: місцева та системна терапія
Для ефективного лікування демодекозу необхідно впливати на кліща-збудника як локально, так і системно. Терапія складається з 2-4 курсів лікування від 10 до 14 днів, з перервою 7-10 днів.
Системна терапія демодекозу включає застосування метронідазолу або орнідазолу, або такого антипаразитарного препарату як івермектин.
Місцеве лікування передбачає використання засобів, які містять:
• метронідазол;
• сірку;
• антипаразитарні речовини;
• азелаїнову кислоту.
Також велике значення у системній терапії демодекозу має відмова від теплових процедур, та використання судинозвужувальних кремів з ромашкою, ментолом чи м'ятою. Лише комплексне систематичне лікування дозволяє досягти найкращих результатів в терапії розацеа. allowfullscreen">
Поділіться:
Додати коментар