У порожнині рота можуть з'являтися утворення, які часто турбують людей. Однією з таких утворень є фіброма порожнини рота. Які причини утворення фібром ротової порожнини? Чи варто побоюватися їх? Як виявити та позбутися фіброми порожнини рота, читайте на estet-portal.com.
Що є фібромом на слизовій порожнині рота?
Фіброма ротової порожнини - це доброякісне утворення слизової порожнини рота, яке складається з зрілих волокон сполучної тканини. Найчастіше фіброма зустрічається у підлітків.
Фіброма може локалізуватися як на слизовій оболонці губ, так і на внутрішній поверхні щік, м'якому небі, язиці та яснах.
Фіброма порожнини рота являє собою обмежений округлий вузлик на слизовій порожнині рота, який може мати широку основу або ніжку. Фіброма на дотик безболісна, має кулясту форму і покрита слизовою оболонкою рожевого кольору, яка не відрізняється на вигляд від інших ділянок слизової порожнини рота.
Поверхня фіброми гладка, що відрізняє її від папіломи, яка має вирости та шорстку поверхню. Бувають випадки, коли на фібромі з'являються виразки, в які потрапляє інфекція, та розвивається запальна реакція. Тоді в області фіброми відзначається почервоніння, болючість та припухлість.
Фіброма порожнини рота росте повільними темпами. При цьому, якщо вона не піддається постійному травмуванню, вона може дуже тривалий час не збільшуватись у розмірах. А при постійному травмуванні слизової ротової порожнини можливе переродження фіброми в злоякісну пухлину.
Причини формування фіброми ротової порожнини
До основних причин утворення фіброми відносяться:
- Травматичне пошкодження слизової порожнини рота.
- Запальні захворювання ротової порожнини.
- Спадкова схильність.
Часто при з'ясуванні причини утворення фіброми виявляється, що протягом деякого часу було постійне прикушування однієї і тієї ж ділянки слизової оболонки в ротовій порожнині. Провокуючі фактори фіброми – травмування зубним краєм, коронкою чи погано фіксованим протезом ділянки слизової щік. Хронічні запальні процеси ротової порожнини також відносяться до факторів розвитку фіброми, що схиляють.
Які основні типи фібром можуть з'являтися в ротовій порожнині?
Існує 6 різновидів фібром порожнини рота, що залежить від консистенції, розміру та форми.
- М'яка фіброма – складається з великої кількості рихло розташованих тонких волокон сполучної тканини, волокна мають велику кількість ядер. Завдяки такому складу має м'яку консистенцію. Найчастіше такі фіброми розташовуються на слизовій оболонці щік і мові. На слизовій оболонці порожнини рота можливі утворення змішаного типу – фіброліпома та фіброгемангіома.
- Щільна фіброма – складається з грубих волокон сполучної тканини з невеликою кількістю ядер, які щільно прилягають одна до одної. Часто щільна фіброма локалізується на твердому небі та в ділянці ясен.
- Фіброма від роздратування – є результатом гіперплазії слизової оболонки реактивного характеру і не є пухлиною. Такий вид фібром з'являється при тривалому хронічному впливі хімічних або механічних факторів.
Це самий найпоширеніший вид фібром порожнини рота. На місці частого подразнення з'являється папулка рожевого кольору. З прогресуванням вона стає більшою в розмірах і набуває правильної округлої форми. Повторне травмування може призвести до виразки та запалення фіброми.
- Дольчаста фіброма – має бугристу поверхню і з'являється при частому травмуванні ясен знімним протезом. Це реактивна гіперплазія тканин ясен.
- Симетричні фіброми – з'являються в області третіх малярів на піднебінній поверхні ясен. Мають бобоподібну форму та щільну консистенцію. Такі фіброми не відносяться до новоутворень ротової порожнини, а є розростанням ясен з рубцевими змінами.
- Фіброзний епуліс – так називається фіброма, яка розташовується на яснах. Відрізняється повільним зростанням та щільною консистенцією.
Методи діагностика та лікування фіброми порожнини рота
Зазвичай при огляді ротової порожнини стоматологом фіброма порожнини рота при її наявності діагностується відразу. Для визначення глибини фіброми використовують УЗД. При виявленні виразок на поверхні фібром та запальної реакції проводять біопсію фіброми. Після видалення фіброми проводять її гістологічне дослідження.
При діагностиці фіброми важливим є визначення причини фіброми та проведення заходів, спрямованих на їх видалення. Для цього проводять ретельний огляд ротової порожнини на наявність гострих зубних країв або імплантатів, коронок. З цією метою використовують радіовізіографію, ортопантомограму, парадонтограму та рентгенографію.
Диференціювати фіброму потрібно з папіломою, невриномою, епілусами різної будови, бородавкою. При локалізації фіброми мовою потрібно виключити пухлину мови.
Найефективнішим способом позбавлення фіброми є хірургічне висічення тканини фіброми. Це проводиться за допомогою радіохвильового методу чи лазера.
Однозначно, навіть якщо фіброма не збільшується, не болить і не заважає людині, то проконсультуватися у стоматолога з приводу її видалення варто. Адже при постійному травмуванні, якого людина може не відчувати, можливе переродження фіброми ротової порожнини в злоякісне утворення.Поділіться:
Додати коментар