Які тиреопатії можуть бути на фоні прийому аміодарону?

На тлі прийому лікарських засобів можуть з'являтися патологічні реакції у вигляді алергічних реакцій та порушень функцій органів.

Так, аміодарон відомий у медицині як препарат, який здатний впливати на функцію щитовидної залози, посилюючи чи послаблюючи її роботу. При прийомі аміодарону пацієнтів слід повідомити про важливість контролю раз на півроку рівня гормонів щитовидної залози в крові.

Аміодарон. Користь та шкода аміодарону для організму

Аміодарон є антиаритмічним препаратом 3 класу, який містить 74 мг йоду в одній таблетці. При метаболізмі аміодарону вивільняється близько 7 мг йоду на добу.

 Аміодарон приймають для лікування таких порушень ритму серця, як шлуночкова аритмія, суправентрикулярна тахікардія, фібриляція передсердь.

Аміодарон здатний накопичуватися в паренхіматозних органах та тривалий час зберігатися в організмі. Період напіввиведення аміодарону коливається від 22 до 100 днів. Таким чином, після відміни цього препарату продукти його метаболізму ще довго залишаються в організмі.

Патогенез розвитку порушень функції ЩЗ на фоні прийому аміодарону

Аміодарон блокує органіфікацію йоду та порушує процес синтезу гормонів щитовидної залози. Це називається ефектом Вольфа – Чайкова.

Крім гіпотиреозу, аміодарон може провокувати і тиреотоксикоз на тлі специфічного запалення щитовидної залози або розвитку "йод - базедова", пригнічує синтез Т4, стимулює виділення ТТГ.

Є 2 типи тиреотоксикозу на фоні прийому аміодарону:

• Тип 1 з'являється у пацієнтів, які вже мали патологію щитовидної залози. У таких випадках додаткове навантаження йодом активізує процеси біосинтезу та виділення гормонів залози.
• Тип 2 – з'являється на тлі руйнування раніше не зміненої тканини залози при надмірному надходженні в організм йоду, що супроводжується виходом у кров великої кількості гормонів щитовидної залози.

Для кожного типу тиреотоксикозу характерна своя клінічна картина та лікування.

Симптоми аміодароніндукованих тиреопатій. Прояви тиреотоксикозу

У клінічній картині порушень функціонування щитовидної залози на фоні прийому аміодарону можна побачити ознаки як гіпотиреозу, так і тиреотоксикозу.

При розвитку гіпотиреозу пацієнти відчувають сонливість, сухість шкіри, мерзлякуватість, підвищену стомлюваність, схильність до запорів, брадіаритмію та набряковий синдром.

При розвитку тиреотоксикозу спостерігаються зниження маси тіла, м'язова слабкість, тремор та субфебрилітет. З боку серця спостерігається рефрактерність тахіаритмії до лікування, прогресування хронічної серцевої недостатності та погіршення гемодинаміки.

Діагностика гіпотиреозу та тиреотоксикозу на фоні прийому аміодарону

Гіпотиреоз на фоні прийому аміодарону з'являється швидше за тиреотоксикоз. Для тиреотоксикозу від прийому аміодарону характерний пізній прояв симптомів, навіть через півтора роки після відміни препарату.

При виявленні симптомів необхідно перевірити рівень гормонів щитовидної залози. У лабораторних дослідженнях при гіпотиреозі підвищується рівень ТТГ, а вільний Т4 знижується.

Також з метою уточнення діагнозу роблять УЗД та сцинтиграфію. Диференціальну діагностику проводять між двома типами тиреотоксикозу та іншими патологіями щитовидної залози, які супроводжуються тиреотоксикозом.

Для першого типу тиреотоксикозу характерна наявність в анамнезі багатовузлового токсичного зоба або хвороби Грейвса. Базедова. При пальпації виявляється зоб. Кровотік у залозі підвищений або нормальний. Лікування полягає у прийомі тіонамідів та перхлорату калію.

Для другого типу заліза не збільшено, захворювань залози не було, на УЗД заліза не змінено. Але кровотік у ній знижений. Стан вимагає лікування глюкокортикоїдами.

Як лікується тиреотоксикоз на фоні прийому аміодарону?

При виявленні подібних порушень від прийому аміодарону слід його скасувати та замінити іншим препаратом для лікування порушень ритму. Після відміни препарату можливе самостійне відновлення. еутиреозу. При неможливості відмінити аміодарон рекомендують приймати левотироксин натрію при виявленні гіпотиреозу.

Для лікування тиреотоксикозу насамперед вирішують питання зі скасуванням аміодарону.

Лікування тиреотоксикозу 2 типу може бути хірургічним. при відсутності ефекту від лікування протягом декількох місяців, а також при прогресуванні хронічної серцевої недостатності та тахісистолії.