Які пацієнти потребують радіойодтерапії?

Наявність зобу в деяких випадках передбачає лікування радіоактивним йодом. Радіойодтерапія є одним з ефективних, безпечних та порівняно доступних методів лікування різних форм зобу щитовидної залози. При радіойодтерапії використовується ізотоп ¹³¹ І, який відноситься до змішаних випромінювачів. Цей ізотоп проходить такий самий шлях метаболічних змін, як і стабільний ізотоп йоду ¹²⁷ І. Його період напіврозпаду становить 193 години, що еквівалентно 8 діб. Виводиться з організму нирками та залозами внутрішньої секреції.

Вплив радіойодтерапії протягом раку щитовидної залози

Радіотерапія проводиться з певною метою та дає результати при патологіях щитовидної залози. Як впливає радіойодтерапія протягом раку щитовидної залози?

Цілі та завдання проведення радіойодтерапії:

• Зменшити рівень смертності від раку щитовидної залози та ризик розвитку рецидиву.
• Впливати на наявні метастази раку щитовидної залози.
• Зруйнувати тканину щитовидної залози та ймовірні осередки пухлини, якщо можливість видалити їх оперативним шляхом відсутня.
• Зруйнувати тканину залози, яка надмірно функціонує та викликає тиреотоксикоз. Так досягається стійкий гіпотиреоїдний стан.
• Удосконалити якість проведення діагностики наявності рецидивів пухлини та метастазів раку щитовидної залози.

Таким чином, при раку щитовидної залози радіойодтерапія проводиться для покращення прогнозу для пацієнта.

Показання та протипоказання до проведення процедури радіойодтерапії

Для будь-якої процедури є свої свідчення та протипоказання. Так і радіойодтерапія показана лише за деяких станів щитовидної залози:

• Наявність після тиреоїдектомії метастазів раку щитовидної залози.
• Дифузний токсичний зоб (хвороба Грейвса - Базедова).
• Стан функціональної автономії щитовидної залози.
• Наявність віддалених метастазів.
• Негативна динаміка концентрації тиреоглобуліну в плазмі після видалення залози з приводу раку.
• Стадія N 1b

Протипоказання до проведення радіойодтерапії бувають абсолютні та загальні. До абсолютних відноситься вагітність та годування груддю, до загальних – гострі психічні стани, туберкульоз легень, гостра виразкова хвороба, гіпо- та апластична анемія, хвороби печінки та нирок, які супроводжуються порушеннями їх функцій.

Обов'язкові умови перед проведенням радіойодтерапії. Підготовка до процедури

Перш ніж приступати до радіойодтерпії, потрібно усунути симптоми тиреотоксикозу та досягти нормальних значень Т3 та Т4. Необхідна попередня терапія тиреостатиками, тому що викид раніше синтезованих гормонів у кров може спровокувати розвиток радіаційного тиреоїдиту та обтяжити симптоми тиреотоксикозу. Але за 8-10 днів до радіойодтерапії необхідно скасувати прийом тиреостатиків, щоб не перешкоджати проникненню ¹³¹І у щитовидну залозу, і для того, щоб радіойодтерапія була ефективною.

Виняток становить субклінічний перебіг тиреотоксикозу. Пацієнту перед радіойодтерапією рекомендують виключити з харчування будь-які продукти, які містять йод, а також прийом медичних препаратів з йодом. Необхідно з'ясувати, чи пацієнт приймав препарат аміодарон.

Якщо є сумніви щодо прийому йоду, або пацієнт проводив діагностичні дослідження з попереднім введенням контрастних речовин, що містять йод, тоді необхідно дізнатися концентрацію йоду в сечі. При вмісті йоду в сечі понад 100 мкг/л процедуру радіойодтерапії слід відкласти на 2-3 місяці.

Чи потрібно скасовувати прийом тиреоїдних гормонів перед радіойодтерапією?

При раку щитовидної залози обов'язковою умовою перед проведенням радіойодтерапії є тиреоїдектомія, оскільки йод за наявності тканини залози захоплюватиметься нею, а не метастазами. Після тиреоїдектомії процедура проводиться через 3-4 тижні після неї, але до призначення тиреоїдних гормонів.

Дуже важливою умовою радіойодтерапії є стимуляція поглинання ¹³¹ І введенням тиреотропного гормону.

Якщо пацієнт приймає препарати гормонів щитовидної залози, то слід відмінити за 4-5 тижнів прийом левотироксину натрію і за 2 тижні відмінити прийом ліотироніну.

Для полегшення стану хворого та скорочення гіпотиреозу призначають ліотиронін у дозі 50 мкг на добу на 3 тижні. Його прийом скасовують за 2 тижні перед радіойодтерапією.

З метою екзогенної стимуляції вироблення ТТГ пацієнту вводять рекомбінантний людський ТТГ. Це дає можливість запобігти зниженню якості життя після відміни левотироксину. Введення людського ТТГ проводять у м'яз у дозі 0,9 мг протягом 2 днів. Радіойодтерапію проводять через добу після другої ін'єкції.

Рівень ТТГ у сироватці крові потрібно вимірювати до призначення І, і воно має бути більшим за встановлені параметри (понад 30мЕД/л).

Як і де проводиться радіойодтерапія? Етапність заходів

Методика проведення радіойодтерапії включає такі заходи:

• Попереднє обстеження пацієнта.
• Проведення радіонуклідної діагностики з введенням радіофармпрепарату внутрішньовенно.
• Підготовка радіофармпрепарату.
• Здійснення радіойодтерапії з пероральним введенням радіофармпрепарату.
• Дозиметричне планування терапії йодом, контроль реальних доз опромінення при радіойодтерапії, радіаційний контроль пацієнтів, персоналу та приміщень.

Радіойодтерапія проводиться тільки у спеціалізованих для цього центрах, які здатні забезпечити екологічну та радіаційну безпеку пацієнтів, співробітників та навколишнього середовища.