Гонорейна інфекція є одним із найнебезпечніших і, на жаль, широко поширених захворювань, що передаються статевим шляхом. За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, щорічно на гонорею хворіє понад 200 мільйонів людей у ​​всьому світі. Головна небезпека гонореї полягає в тому, що невчасно діагностована та вилікувана інфекція з високою ймовірністю загрожує розвитком безплідності як жінкам, так і чоловікам, які захворіли на гонорею. Але навіть своєчасно призначена терапія не завжди ефективно усуває патологічний процес, тому існують критерії успішного лікування гонореї.

Які критерії допоможуть підтвердити факт успішного лікування гонореї

Призначення антибактеріальної терапії є основою лікування гонореї, але не завжди дає можливість ефективно та швидко усунути захворювання. За допомогою чітких критеріїв лікування від гонореї можна проконтролювати і переконатися в тому, що патологічний процес усунений, і пацієнт не є носієм і розповсюджувачем цього інфекційного захворювання. Такі критерії були розроблені в 2001 році в Європі і залишаються актуальними на сьогоднішній день. Суворе дотримання рекомендацій Європейського керівництва дозволяє максимально ефективно виліковувати патологію та обмежувати подальше поширення захворювання між статевими партнерами.

Критерії успішного лікування гонореї:

  • перше контрольне обстеження після закінчення гонореї;
  • наступні обстеження після закінчення гонореї;
  • хто підлягає обстеженню, якщо у жінки було виявлено гонорейну інфекцію.

Перше контрольне обстеження після закінчення гонореї

Перше контрольне обстеження жінки, яка захворіла на гонорі, проводиться на 7-10 день після закінчення лікування гонореї. Критеріями вилікуваності від гонореї в цей період є зникнення всіх характерних симптомів гонорейної інфекції, а також відсутність гонококів у мазках з уретри, цервікального каналу та прямої кишки, що підтверджується бактеріоскопічним дослідженням. Можливим є проведення провокаційних проб, при яких мазки беруться через 24, 48 та 72 години та виконуються посіви виділень через 2-3 дні. Існує кілька основних видів провокацій:

  • фізіологічна – проба береться під час менструації;
  • хімічна – проба береться після змащування уретри та цервікального каналу розчином нітрату срібла;
  • біологічна – проба після внутрішньом'язового введення гоновакцини;
  • фізична – проба після індуктотермії;
  • аліментарна – проба після прийому солоної або гострої їжі, вживання алкоголю;
  • комбінована – поєднання різних видів провокацій.

Наступні обстеження після закінчення гонореї

Друге контрольне дослідження проводиться у дні найближчої менструації, що настала у пацієнтки, яка проходила лікування гонореї. За допомогою бактеріоскопії досліджують відокремлюване з уретри, цервікального каналу та прямої кишки, взяте тричі з інтервалом на добу. Третє обстеження проводиться після закінчення менструації. Пацієнтці роблять комбіновану провокацію, і потім через 24, 48 та 72 години виконують бактеріоскопічне, а на 2 та 3 добу бактеріологічне дослідження. В обох випадках критерієм успішного лікування гонореї є відсутність гонококів у мазках пацієнтки.

kak-ubeditsya-chto-lechenie-gonorei-bylo-uspeshnym-i-vy-zdorovy

Хто підлягає обстеженню, якщо у жінки було виявлено гонорейну інфекцію

Крім обстеження самої пацієнтки, яка захворіла гонореєю, важливим моментом є також обстеження її статевих партнерів. До обстеження та обов'язкового лікування залучаються всі партнери, з якими у жінки був статевий контакт протягом 30 днів до появи перших симптомів гонорейної інфекції, а також усі ті, хто був у тісному контакті з пацієнткою. У тих випадках, коли гонорея протікала безсимптомно і була виявлена ​​випадково, обстежують усіх статевих партнерів, які мали контакт із пацієнткою протягом 60 днів до встановлення діагнозу гонорейної інфекції. Обстеженню підлягають також діти матерів, які захворіли на гонорею, а також усі дівчата в тому випадку, якщо за ними здійснювали догляд особи, у яких була виявлена ​​гонорейна інфекція.

Додати коментар

captcha

ОновитиОновити