Говорячи про динаміку захворюваності на сифіліс, необхідно звернути увагу на певну циклічність рівномірного зниження та підвищення захворюваності кожні 15-20 років. Останні 5 років реєстрація всіх форм сифілісу зменшилася в 1,5 разу і натомість стабільного рівня пізніх форм. Відмічено збільшення кількості випадків змішаної інфекції.
Особливо пильної уваги вимагає діагностика та лікування сифілісу під час вагітності, з метою запобігання інфікуванню плода. Докладніше про менеджмент ведення цієї групи пацієнтів читайте у цій статті на estet-portal.com
- Епідеміологія та ризики нелікованого сифілісу під час вагітності
- Клінічна картина сифілісу під час вагітності
- Особливості терапії сифілісу під час вагітностіти
Епідеміологія та ризики нелікованого сифілісу під час вагітності
Було затверджено нові методичні рекомендації щодо вдосконалення лабораторної діагностики сифілісу, згідно з якими як методи діагностики цього захворювання рекомендується використовувати:
- реакцію мікропреципітації в різних модифікаціях;
- імуноферментний аналіз або реакцію пасивної гемаглютинації;
- реакцію імунофлюоресценції.
Читайте нас у Instagram!
Крім серологічних реакцій, для пацієнтів із прихованими пізніми формами сифілісу характерний певний клінічний портрет.
Це зазвичай пацієнти старше 40 років, які знаходяться в соматичних стаціонарах переважно дерматовенерологічного профілю, більш ніж у половини з них в анамнезі − лікування сифілісу пеніцилінами. Більшість пацієнтів виявляють порушення нервової системи:
- енцефалопатія змішаного генезу;
- астеноневротичний синдром;
- когнітивні порушення.
Як виявити наявність прихованого сифілісу a>
За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), у жінок з нелікованим сифілісом під час вагітності, 25% випадків закінчується мертвінням, 14% − смертю новонародженого, тобто загальна перинатальна смертність становить близько 40%.
Клінічна картина сифілісу під час вагітності
Плід інфікується з моменту формування плаценти, коли починає функціонувати плацентарний кровотік − з 20-21 тижня вагітності. Бліді трепонеми потрапляють в організм плода зазвичай гематогенно (через пупкову вену), лімфогенно (лімфатичними щілинами пуповини), а також з кровотоком матері (через пошкоджену токсинами блідих трепонем плаценту).
Інфікування також можливе під час пологів (при проходженні через інфіковані родові шляхи). Можливість передачі сифілісу плоду залежить від тривалості захворювання жінки, а також клінічної форми сифілісу.
При первинному сифілісіпід час вагітності характерний шийковий шанкр (проникнення збудника в розм'якшену шийку матки), прояви вторинного сифілісу залишаються непоміченими у 25% вагітних.
При зараженні сифілісом напередодні вагітності або протягом перших місяців часто виникають спонтанні аборти, на 4-5-му місяці вагітності − передчасні пологи мертвого плоду, на 6-7-му - народження дитини з активними проявами сифілісу.
Клінічні прояви та ускладнення третинного сифілісу
При інфікуванні в останні місяці вагітності або напередодні пологів ознак інфікування у дитини може ще не бути, але при проходженні через родові шляхи дитина може інфікуватися і, в такому випадку, розвиваєтьсяся придбаний сифіліс.
Особливості терапії сифілісу під час вагітності
Під час роботи з вагітними обов'язково слід вивчати анамнез вагітності. Важливо спілкуватися з гінекологами для того, щоб вчасно встановити діагноз та провести необхідне лікування цим пацієнткам. При взятті вагітної на облік(12 тижнів) проводять скринінгове обстеження на сифіліс, яке повторюють у IIIтриместр вагітності (29 тижнів).
>Якщо жінка не перебувала на обліку у зв'язку з вагітністю, обстеження на сифіліс проводять під час пологів.
Лікування сифілісу під час вагітності проводять переважно у дерматовенерологічних або акушерських стаціонарах (залежно від перебігу вагітності, стану вагітної тощо).
Пеніцилін залишається препаратом вибору. Рекомендовано застосування бензилпеніциліну/пеніциліну G. ВООЗ рекомендує застосування бензатину бензилпеніциліну. Схеми лікування залежать від форми сифілісу та тривалості захворювання.
Профілактика вродженого сифілісу обов'язково повинна включати:
- інформування населення;
- обстеження загальної популяції;
- своєчасне виявлення випадків сифілісу у популяції та призначення лікування;
- обстеження статевих партнерів;
- роботу в епідемічному осередку;
- своєчасне якісне тестування вагітних;
- застосування сучасних методів діагностики та лікування хворих на сифіліс;
- встановлення діагнозу дерматовенерологами;
- налагодження взаємодії між гінекологічною, дерматовенерологічною службою та сімейними лікарями.
Слідкуйте за останніми новинами у світі естетичної медицини на нашому YouTube-каналі:
Додати коментар